Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?

1

«Чи знаєш час, коли гірські кози котяться?
Чи спостеріг пологи ланей?

2

Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?

2

Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять?
Чи знаєш час, коли вони родять?

3

Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;

3

Вони злягають, приводять своїх діток
і пускають плід свій.

4

Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.

4

Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині,
відходять і не повертаються вже більше.

5

Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?

5

Хто пустив дикого осла на волю?
Хто розв'язав пута онагра,

6

Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.

6

якому я призначив степ на житло,
солонці на перебування?

7

Сьміх — йому товпи міські, й не чує крику погонича,

7

Він кпить з гармидеру у місті,
крик погонича не чує.

8

По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.

8

Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську,
вишукуючи всяку зелень.

9

А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?

9

Чи схоче служити тобі буйвол?
Чи заночує він при яслах у тебе?

10

Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?

10

Чи ти прив'яжеш йому до шиї посторонок?
Чи боронуватиме він за тобою ниву?

11

Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?

11

Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила,
і лишиш на нього твою працю?

12

Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?

12

Чи будеш певний, що він назад прийде
і завезе зерно на тік твій?

13

Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?

13

Крило у струся красне,
пір'я й пух у нього гарні?

14

Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,

14

Коли кладе на землі свої яйця
і на піску їх вигріває,

15

Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;

15

він забуває, що нога їх може роздушити,
що дикий звір їх може розтоптати.

16

До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його* буде даремний;

16

До власних дітей він жорстокий,
мов би вони не його були;
йому байдуже, що праця його марна.

17

Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;

17

Бо Бог позбавив його глузду,
не наділив його розумом.

18

(Тільки втїкаючи) коли підніме крила, — сьміх йому кінь і їздець його.

18

Але скоро здійметься, махнувши крильми,
з коня й комонного сміється!

19

Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?

19

Хіба то ти даєш коневі силу?
Вдягаєш гривою його шию?

20

Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;

20

Силуєш його, неначе сарану, стрибати?
Його величне іржання жах наводить.

21

Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;

21

Він риє копитами землю й силою радіє,
кидається назустріч зброї.

22

З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.

22

Він зо страху сміється, нічого не боїться,
перед мечем не відступає.

23

Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;

23

Над ним гуркоче сагайдак,
вогненний спис і ратище.

24

Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;

24

В тріпотливому запалі він мов глитає землю,
не може встоятись коли сурма засурмить.

25

Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.

25

Щоразу, як засурмить, він іга-га! — каже,
здалека чує битву,
грімкий голос старшин і військовії кличі.

26

Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?

26

Чи то твоєю мудрістю літає сокіл,
на південь простягає крила?

27

Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?

27

Чи на твій наказ орел летить угору,
гніздо собі на висоті звиває?

28

Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;

28

Живе на скелі і ночує,
на верхах зубчастих та на твердинях.

29

Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;

29

Звідти чигає він на здобич,
очі його бачать далеко.

30

Орлята його пють кров, і де труп, там і він.

30

Його орлята кров смокчуть:
де труп — і він там!»

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Йова 39

Йова 39