Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?
Иов, знаешь ли время ты, когда рождаются горные козы, видел ли ты роды оленихи?
Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?
Знаешь ли ты, сколько месяцев должны вынашивать своих детей и горная коза, и олениха? Знаешь ли ты, когда им время рожать?
Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;
Они изгибаются от боли — и рождаются их дети.
Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.
Дети этих зверей набирают силу в полях, затем покидают своих матерей и никогда не приходят назад.
Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?
Кто даёт свободу дикому ослу, кто с него снимает путы?
Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.
Я дал пустыню дикому ослу как дом, солончаки жилищем сделал.
Сьміх — йому товпи міські, й не чує крику погонича,
Они смеются над шумными городами, и никто не в состоянии ими управлять.
По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.
Они живут в горах — там пастбища для них, там пропитание они себе находят.
А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?
Согласится ли дикий бык тебе служить, останется ли в твоих он яслях на ночь?
Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?
Позволит ли тебе, Иов, себя запрячь для пашни дикий бык?
Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?
Силён дикий бык, но доверишь ли ты ему свою работу?
Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?
Доверишь ли ты ему сбор урожая, чтоб он принёс его на гумно?
Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?
Страус, когда взволнован, машет своими крыльями, но взлететь он не может — крылья его и перья не те, что у аиста.
Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,
Страус откладывает яйца в песке — их песок согревает.
Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;
Он забывает, что кто-нибудь может на них наступить или их может разбить зверь.
До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його* буде даремний;
Страус детей бросает, будто они чужие, если они умирают, страусу всё равно. Весь его труд напрасен.
Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;
Я не дал страусу мудрости, страус глуп — Я таким его сотворил.
(Тільки втїкаючи) коли підніме крила, — сьміх йому кінь і їздець його.
Но когда он встаёт для бега, он смеётся над лошадью и ездоком, потому что страус быстрее любого коня.
Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?
Ты ли, Иов, дал силу коню, ты ли украсил его шею гривой?
Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;
Ты ль заставляешь прыгать коня, как саранчу? Кони громко хрипят, и это пугает людей.
Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;
Конь счастлив своею силой, он бьёт по земле копытом и мчится битве навстречу.
З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.
Конь смеётся над страхом — он не бежит с поля битвы.
Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;
Колчан звенит с боку коня, копьё и оружие всадника сверкают на солнце.
Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;
Конь возбужден битвой, он летит над землёю и не может стоять при звуке трубы.
Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.
Конь ржёт под звук трубы, он издалёка чует битву и слышит крик и голоса вождей.
Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?
Ты ли, Иов, ястреба научил раскидывать крылья и лететь на юг?
Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?
Ты ли сказал орлу парить высоко в небе и вить гнездо в горах?
Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;
Орел живет на скале, она — его крепость.
Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;
Оттуда он себе высматривает пищу — он может видеть очень далеко.