Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Йова 40)
|
(Йова 42) →
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
Марна се була б надїя, (його спіймати); тільки спогляне на тебе, так і помертвієш.
Пуста надежда его поймать,
от одного его вида падешь.
Нема такого відважного, хто б посьмів непокоїти його, (хиба тільки я, бо) хто може остоятись перед лицем моїм?
Нет таких смельчаков, кто бы потревожил его;
кто же тогда способен предстать передо Мной?
Хто менї що дав уперед, щоб я мав віддавати йому? все що є скрізь під небом, все воно моє!
Кто Мне что-либо дал, что Я остался ему должен?
Все, что под небесами, — Мое.
Не замовчу й про члени його, про силу й красну будову його!
Не умолчу о членах его,
о силе его и о дивной стати.
Хто зможе зняти верхню одежу з його, або хто наближиться до подвійних челюстий його?
Кто снимет с него верхнюю одежду?
Кто пронзит его двойную броню?108
Хто ворота в його в пелцї відчинив би? Круг зубів його — страх-трепет, кругом зубів його страх!
Кто распахнет врата его пасти,
что зубами ужасными окружена?
Крепкі щити (тїло) його — се красота: вони сковані до купи лускою, неначе печаткою твердою;
На спине у него109 — щитов ряды,
скрепленные намертво, как печатью.
Одна до одної прилягає так тїсно, що не пройде й воздух проміж них;
Каждый из них так подогнан к другому,
что не пройдет меж ними воздух.
Одна на другій лежить щільно, щеплені й не розлїплюються.
Накрепко сбиты они друг с другом,
примкнули друг к другу, и не расторгнуть их.
Чхне він — аж заблисне, а очі в його, мов війки в ранньої зорі;
Когда он чихает — блистает свет,
его глаза как лучи зари.
З пельки в його виходять, неначе поломє, вискакують огняні искри.
Пышет из его пасти огонь,
и разлетаются искры.
З ніздер дим димить, як із кипячого горшка або казана.
Из его ноздрей валит дым,
как из котла, что клокочет над горящим тростником.
Подихом він роздуває (мов) у кузнї вуголь, а з пащі в його виходить поломє.
Раздувает угли его дыхание,
и из пасти его пышет пламя.
Сила ж в його в шиї, а вперід його страх.
В его шее обитает сила,
ужас бежит перед ним.
Все мясне в його тїлї, мов злите з собою твердо, (від нїчого) не дрогне.
Крепко спаяна его плоть,
словно литая, не поколеблется.
Серце в його тверде, наче камінь, збите в купу, мов спід у жорнах.
Сердце его твердо, как камень,
твердо, как нижний мельничный жернов.
Як метнеться він, невміраки в страсї, зомлївають із переляку.
Когда он встает, содрогаются сильные;
они от ужаса обезумели.110
Меч, що вдарить його, одскочить, не вдїє нїчо нї спис, нї стріли нї панцир.
Меч, что коснется его, не преуспеет;
не возьмут его ни копье, ни дротик, ни пика.
Залїзо йому — солома, мідь — трюхле дерево.
Железо с соломою он равняет,
а бронзу — с трухлявым деревом.
Дочка (стріла) лука не оберне його до втечі, а каміннє з пращі — се йому полова.
Не обратят его в бегство стрелы,
камни пращников для него как мякина.
Друк — у його бадиллє, а як свисне дарда, він осьміхнеться.
Как солома ему булава,
он над свистом копья смеется.
Каменюки під ним гострі, а він лежить на зубъї в грязї.
Чешуя на его брюхе подобна острым черепкам,
он на грязь налегает, как молотильная доска.111
Глибиня кипить під ним, мов у казанї, а вода морська — неначе кипуче мастило.
Кипятит он пучину, как котел,
заставляет море бурлить, как кипящую мазь.
За собою стежку сьвітлу (в водї) зоставляє; глибінь (від піни), як би посивіла.
За ним остается светящийся след,
бездна кажется пеной белой.
Рівнї він на землї не має; він сотворений, щоби не боятись.
Нет ему равного на земле —
он сотворен бесстрашным,
Згорда вниз на все високе він позирає; усїм гордим він гордує й над ним царює.
На все надменное свысока он смотрит —
он царит над всем горделивым.
← (Йова 40)
|
(Йова 42) →