Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Марна се була б надїя, (його спіймати); тільки спогляне на тебе, так і помертвієш.
Надежда тщетна: не упадёшь ли от одного взгляда его?
Нема такого відважного, хто б посьмів непокоїти його, (хиба тільки я, бо) хто може остоятись перед лицем моїм?
Нет столь отважного, который осмелился бы потревожить его; кто же может устоять перед Моим лицом?
Хто менї що дав уперед, щоб я мав віддавати йому? все що є скрізь під небом, все воно моє!
Кто предварил Меня, чтобы Мне воздавать ему? под всем небом всё Моё.
Не замовчу й про члени його, про силу й красну будову його!
Не умолчу о членах его, о силе и красивой соразмерности их.
Хто зможе зняти верхню одежу з його, або хто наближиться до подвійних челюстий його?
Кто может открыть верх одежды его, кто подойдёт к двойным челюстям его?
Хто ворота в його в пелцї відчинив би? Круг зубів його — страх-трепет, кругом зубів його страх!
Кто может отворить двери лица его? круг зубов его — ужас;
Крепкі щити (тїло) його — се красота: вони сковані до купи лускою, неначе печаткою твердою;
крепкие щиты его — великолепие; они скреплены как бы твёрдою печатью;
Одна до одної прилягає так тїсно, що не пройде й воздух проміж них;
один к другому прикасается близко, так что и воздух не проходит между ними;
Одна на другій лежить щільно, щеплені й не розлїплюються.
один с другим лежат плотно, сцепились и не раздвигаются.
Чхне він — аж заблисне, а очі в його, мов війки в ранньої зорі;
От его чихания показывается свет; глаза у него как ресницы зари;
З пельки в його виходять, неначе поломє, вискакують огняні искри.
из пасти его выходят пламенники, выскакивают огненные искры;
З ніздер дим димить, як із кипячого горшка або казана.
из ноздрей его выходит дым, как из кипящего горшка или котла.
Подихом він роздуває (мов) у кузнї вуголь, а з пащі в його виходить поломє.
Дыхание его раскаляет угли, и из пасти его выходит пламя.
Все мясне в його тїлї, мов злите з собою твердо, (від нїчого) не дрогне.
Мясистые части тела его сплочены между собою твёрдо, не дрогнут.
Серце в його тверде, наче камінь, збите в купу, мов спід у жорнах.
Сердце его твёрдо, как камень, и жёстко, как нижний жёрнов.
Як метнеться він, невміраки в страсї, зомлївають із переляку.
Когда он поднимается, силачи в страхе, совсем теряются от ужаса.
Меч, що вдарить його, одскочить, не вдїє нїчо нї спис, нї стріли нї панцир.
Меч, коснувшийся его, не устоит, ни копьё, ни дротик, ни латы.
Залїзо йому — солома, мідь — трюхле дерево.
Железо он считает за солому, медь — за гнилое дерево.
Дочка (стріла) лука не оберне його до втечі, а каміннє з пращі — се йому полова.
Дочь лука не обратит его в бегство; пращные камни обращаются для него в плеву.
Друк — у його бадиллє, а як свисне дарда, він осьміхнеться.
Булава считается у него за соломину; свисту дротика он смеётся.
Каменюки під ним гострі, а він лежить на зубъї в грязї.
Под ним острые камни, и он на острых камнях лежит в грязи.
Глибиня кипить під ним, мов у казанї, а вода морська — неначе кипуче мастило.
Он кипятит пучину, как котёл, и море претворяет в кипящую мазь;
За собою стежку сьвітлу (в водї) зоставляє; глибінь (від піни), як би посивіла.
оставляет за собою светящуюся стезю; бездна кажется сединою.
Рівнї він на землї не має; він сотворений, щоби не боятись.
Нет на земле подобного ему; он сотворён бесстрашным;