Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

І відказав Йов і промовив:

1

Заговорив Іов і мовив:

2

О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!

2

«О коли б то зважено моє горе,
і на вагу покладено все моє нещастя!

3

Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.

3

Воно б напевно переважило пісок у морі,
тим то й слова мої без тями.

4

Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.

4

Бо стріли Всемогутнього мене прошили,
і їхню отруту мусить моя душа пити;
і страхи Божі спрямувались проти мене.

5

Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?

5

Чи ж скиглить у траві осел дикий?
Чи ж реве віл при яслах повних?

6

Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?

6

Чи ж їсть хтось несмачне, без соли?
Чи ж є смак у яєшній білковині?

7

(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.

7

Чого я не хотів і доторкнутись,
те їжею гидкою стало для мене.

8

О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!

8

Коли б то вже моє прохання збулось,
коли б то Бог здійснив мою надію,

9

О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!

9

коли б то Бог зволив мене розтоптати,
простерти свою руку й убити мене!

10

Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.

10

Я мав би ще якусь утіху,
звеселився б у нещадній муці,
бо я не зрікся постанов Святого!

11

Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?

11

Яка у мене сила, щоб чекати?
Яке моє майбутнє, щоб тягнути вік мій?

12

Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?

12

Чи ж моя сила міцна, як камінь?
Чи, може, тіло моє з міді?

13

Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?

13

Чи ж не віднято в мене мою поміч?
Чи ж маю я якийсь рятунок?

14

До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.

14

Нещасний має право на милосердя друга,
навіть коли він утратив страх перед Всемогутнім.

15

Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,

15

Мої брати, немов потік, зо мною віроломні,
мов ложе ручаїв бистротекучих,

16

Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.

16

від криги каламутних,
що на них купи снігу.

17

Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.

17

Під час посухи вони зникають,
під спеку швидко висихають.

18

Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;

18

За ними валки змінюють свою дорогу,
заходять у пустиню й гинуть.

19

Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,

19

Темаські каравани за ними виглядають,
валки шеваські на них уповають,

20

Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.

20

та розчаровуються у своїй надії,
до них приходять і ніяковіють.

21

Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.

21

Такі й ви тепер для мене:
побачили страшне та й полякались.

22

Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;

22

Чи я колись казав вам: Дайте мені!
З достатків ваших мені подаруйте!

23

І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?

23

З ворожої руки мене врятуйте,
і викупіть мене з рук розбишаків! —

24

Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.

24

Навчіть мене, і я замовкну!
Вкажіть мені, у чому помиливсь я!

25

Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?

25

Чому глумитеся зо слів правди?
І що він варт, отой ваш докір?

26

Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!

26

Невже вигадуєте лиш слова, щоб докоряти?
Таж мова розпачливого — на вітер!

27

Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!

27

Навіть на сироту кидаєте ви жереб
і шахруєте вашим другом.

28

Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?

28

Тож, прошу, згляньтесь надо мною;
я вам увічі не скажу неправди!

29

Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!

29

Верніться, нема тут лукавства;
верніться, право моє ще існує!

30

Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?

30

Чи на язиці в мене лукавство?
Чи, може, моє піднебіння не вміє розрізняти лиха?»

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Йова 6

Йова 6