Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Чи ж не обмежений час чоловікові на землї, а днї (життя) його чи ж не те саме, що днї поденного наймита?
Не определено ли человеку время на земле, и дни его не то же ли, что дни наёмника?
Так, як той раб холодку, а поденьщик жде кінця роботи,
Как раб жаждет тени, и как наёмник ждёт окончания работы своей,
Так і менї допались місяцї без відпочивку, а ночі горя видїлені менї.
так я получил в удел месяцы суетные, и ночи горестные отчислены мне.
Коли лягаю, питаюсь: коли ж то я встану? а вечір тягнеся поволи, й я обертаюсь без кінця, аж засвитає.
Когда ложусь, то говорю: «когда-то встану?», а вечер длится, и я ворочаюсь досыта до самого рассвета.
Тїло обвили червяки та струпи, мов кора земляна; шкіра на менї ріпава, та й береться все гноєм.
Тело моё одето червями и пыльными струпами; кожа моя лопается и гноится.
Днї мої летять швидше судна, а конець їх безнадїйний.
Дни мои бегут скорее челнока и кончаются без надежды.
Згадай (Боже), що життє моє — подув (вітру), а око моє не вернесь, побачити добро.
Вспомни, что жизнь моя дуновение, что око моё не возвратится видеть доброе.
Не побачить мене око того, що видїв мене; та й твої очі (звернуться) на мене, — а мене нема.
Не увидит меня око видевшего меня; очи Твои на меня, — и нет меня.
Рідшає хмара й зникає; так і той, що зступив у глибоку яму, вже не вийде,
Редеет облако и уходит; так нисшедший в преисподнюю не выйдет,
Не вернеться вже в домівку свою, і місце його не знати ме вже його.
не возвратится более в дом свой, и место его не будет уже знать его.
Тим же то я не стану здержувати уст моїх; говорити му в тїснотї духа мого; буду жалуватись у горю душі моєї.
Не буду же я удерживать уст моих; буду говорить в стеснении духа моего; буду жаловаться в горести души моей.
Чи то ж я море або потвора морська, що ти проти мене сторожу (запору) поставив?
Разве я море или морское чудовище, что Ты поставил надо мною стражу?
Думаю часом таке: втїшить мене постеля моя, ложе моє поможе менї, горе моє перетерпіти;
Когда подумаю: «утешит меня постель моя, унесёт горесть мою ложе моё»,
Та бо ти жахаєш мене снами, й видивами лякаєш мене,
Ты страшишь меня снами и видениями пугаешь меня;
Так, що душа моя бажає лїпше перериву дихання, лїпше смертї, нїж удержання костей моїх.
и душа моя желает лучше прекращения дыхания, лучше смерти, нежели сбережения костей моих.
Омерзїло менї життє. Чи ж вічно жити менї? Відступи від мене, — та ж днї мої, се марнота!
Опротивела мне жизнь. Не вечно жить мне. Отступи от меня, ибо дни мои — суета.
Що ж бо таке чоловік, що його так цїнуєш, та звертаєш на його ввагу твою,
Что такое человек, что Ты столько ценишь его и обращаешь на него внимание Твоё,
Та що-ранку звідуєшся до його, й що хвилинки вивідуєш його?
посещаешь его каждое утро, каждое мгновение испытываешь его?
Докіль же не полишиш, докіль не відойдеш від мене, докіль і слини менї не даси проковтнути (спокійно)?
Доколе же Ты не оставишь, доколе не отойдёшь от меня, доколе не дашь мне проглотить слюну мою?
А коли я провинив, то що вчиню тобі, ти наглядниче людей! Чому вчинив єси мене таким мерзенним собі, так що й я самий став тягарем собі?
Если я согрешил, то что я сделаю Тебе, страж человеков! Зачем Ты поставил меня противником Себе, так что я стал самому себе в тягость?