Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом?
А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не з'умів би одказати.
Адже якщо бажає судити Його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі.
Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував з'упокоєн?
Бо Він є мудрий розумом, сильний і великий. Хто, твердо ставши перед Ним, залишився?
Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
Він старими робить гори, і вони не знають, Він перекидає їх гнівом.
Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
Він трясе піднебесною від основ, її стовпи хитаються.
Скаже сонцеві, — і не зійде, й на звізди печать покладає.
Він говорить сонцеві, — і не сходить, а зорі запечатує.
Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
Він Сам розтягнув небо і ходить по морю, як по землі, —
Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі cкриті на полуднї;
Він, Хто творить Плеяду, Есперу, Арктура і кімнати півдня,
Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
Він, Хто чинить велике і незбагненне, славне і надзвичайне, якому немає рахунку.
Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
Якщо Він пройде повз мене, то я не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав.
Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив?
Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
Адже Він відвернув гнів, зігнулися під Ним кити, що під небом.
Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова?
Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
Бо хоч я є праведний, не вислухає мене, благатиму Його суду.
Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
Якщо ж закличу, і почує, то не повірю, що Він мене вислухав.
Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
Хіба Він не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив ураження без причини.
Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
Адже не дає мені передихнути, наповнив мене гіркотою.
Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
Бо ж Він силою міцний. Тож хто чинитиме опір Його судові?
Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
Адже якщо я буду праведний, то мої уста будуть безбожні. І якщо буду непорочним, то виявлюсь викривленим.
Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя.
Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів,
Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
бо нікчемні смертю безбожною помирають, але праведних висміюють.
Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
Адже вони передані в руки безбожних. Обличчя судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це?
Днї мої хутші од гонця, — мчаться, не бачивши долї;
Життя ж моє легше за бігуна. Відбігли і не побачили.
Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, який шукає їжу?
Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись обличчям, стогнатиму.
То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
Тремчу всіма членами тіла, бо знаю що не залишиш мене невинним.
А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
Якщо ж я є безбожним, то чому я не помер?
Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками,
То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
вдосталь Ти мене занурив у нечистоту, і одяг відчув огиду до мене.
Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
Адже Ти не є людиною, як я, Якому протистоятиму, щоб ми разом прийшли на суд.
І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
О, якби в нас був посередник, обвинувач і той, хто вислухає між обома!
Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, —
Нехай Він забере від мене палицю, і Його страх хай мене не тривожить,