Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Вихід 14)
|
(Вихід 16) →
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
Засьпівав тодї Мойсей й синове Ізрайлеві пісню Господеві, і сьпівали сими словами: Ой сьпіваймо ж Господеві, славно бо прославивсь, і коня і їздеця він поввергав у море.
Тогда Моисей с израильтянами воспели Господу эту песню:
«Господу буду петь — Он высоко вознесен. Коня и его всадника бросил Он в море.
Господь, сила моя й велич, був моїм рятунком. Він мій Бог, і я споруджу дом йому преславний. Вознесу його, прославлю Бог-отця благого.
Господь — моя сила и песнь; Он стал мне спасением. Он — мой Бог, я восславлю Его; Бог отца моего: я Его превознесу.
Господь — муж боїв страшенний, на імя Господь він.
Господь — это воин; Господь — имя Ему.
Колесницї в Фараона і полки-потуги Божа сила потопила, поввергала в море, і вибране отаманнє потонуло в морі; лицярі над лицарями згинули в Червонім,
Колесницы и войско фараона бросил Он в море. Лучшие воины египтян утоплены в Красном море.
Глибиня їх повкривала по всї вічні роки; мов каміннє потонули у морю глибокім.
Пучина сомкнулась над ними, и они канули в бездну, как камень.
Господе! твоя правиця вславилась в потузї; Господе! твоя десниця ворога згубила.
Правая рука Твоя, Господи, мощью прославилась. Правая рука Твоя, Господи, сокрушила врага.
Величчю твоєю, Боже, стер єси противних, послав гнїв твій, і огнем він мов стебло пожер їх.
Величием славы Своей Ты поверг восставших против Тебя. Возгорелся Твой гнев — он их, как солому, пожрал.
Духом яростї твоєї води роздїлив ти, і загусли муром филї, встали серед моря.
Дохнул Ты на воды — вздыбились они, встали как стена; сгустилась пучина морская.
Рече ворог: Пожену їх, уженусь, настигну; попаюю здобич, буде міч мій царювати.
Хвастался враг: „Погонюсь, настигну их. Разделю добычу, натешусь ею. Вытащу меч — истребит их моя рука“.
Но дмухнув єси вітрами, море їх укрило, мов те оливо втонули в морі, у безоднї.
Но дунул Ты вихрем Своим, и накрыло их море. Утонули они, как свинец, в могучих водах.
Хто тобі подобен в бозїх, Господе, хто рівен, славен сьвятостю твоєю, страшен чудесами!
Кто из богов подобен Тебе, Господи? Кто подобен Тебе, величественному в святости, устрашающему во славе, творящему чудеса?
Простягнув єси правицю, — їх земля пожерла.
Простер Ты правую руку — и поглотила их земля.
Вивів правдою твоєю люде сї з неволї, і провів потужно в землю, в займище спасенне.
Своей нетленной любовью поведешь Ты народ, который спас. Своей силой Ты его направишь к Своему святому жилищу.
Чути муть про се народи, острах їх обійме, печаль серце Филистимське туга гризти буде.
Народы услышат и затрепещут; ужас охватит филистимских жителей.
Стуманїють і Єдомцї, глави Моавійські, і тремтіти муть потужні дуки Канаанські.
Устрашатся вожди Эдома, трепет охватит правителей Моава, скроются жители Ханаана —
Ой нехай же страх і трепет злющих постигає, величчю руки твоєї в камінь обертає! Докіль, Господе, перейдуть вірні щирі люде, що з усїх людей собі ти вибрав у наслїддє.
страх и ужас падут на них. Силой Твоей руки они станут как камень — пока не пройдет Твой народ, Господи, пока не пройдет народ, который Ты приобрел.34
Уведеш їх і насадиш на горі наслїднїй, там, о Господе, насадиш, де пречистї руцї уготовили сьвятиню про всї вічні роки.
Ты приведешь и поселишь их на горе, где надел Твой — на том месте, Господи, которое Ты сделал Себе жилищем, в том святилище, Владыка, которое руки Твои основали.
Ой царюй же, Боже правий, правдою во віки!
Господь будет царствовать навеки».
Бо ввійшов кінь Фараонів, колесницї його й комонник його в море, і вернув Господь на їх воду, а синове Ізрайлеві пройшли по сусї, серед вод.
Когда лошади, колесницы и всадники фараона вошли в море, Господь обрушил на них морские воды. А израильтяне прошли через море, как по суше.
І взяла Мирияма, натхнена сестра Аронова, бубен у руку свою, і повиходило все жіноцтво за нею з бубнами й таньцями.
Пророчица Мирьям, сестра Аарона, взяла бубен, и женщины с бубнами, танцуя, пошли за ней.
Відказувала Мирияма їм: Ой сьпіваймо Господеві, славно бо прославивсь, і коня і їздеця він повкидав у море!
Мирьям им пела:
«Господу пойте — Он высоко вознесен. Коня и его всадника бросил Он в море».
І повелїв Мойсей Ізрайлеві рушати від Червоного моря, і вийшли вони з Сур степу, і йшли три днї степом, та й не знаходили води.
Моисей повел израильтян от Красного моря, и они вошли в пустыню Шур. Три дня они шли по пустыне, не находя воды.
І прийшли в Меру, та не змогли пити води Мерської, бо гірка вона, тим і прозвали те врочище Мера.
Придя в Мару, они не могли пить воду: она была горькой. (Вот почему это место называется Мара35 ).
І нарекали люде на Мойсея, говорючи: Що нам пити?
Народ стал роптать на Моисея, говоря: — Что нам пить?
І заголосив Мойсей до Господа, і вказав йому дерево Господь, і вкинув його він у воду, і прісною стала вода. Там він дав їм установу й суд, і сим робом випробував їх.
Моисей взмолился к Господу, и Господь показал ему кусок дерева. Моисей бросил его в воду — и вода стала пригодной для питья. Там Господь дал им закон и устав, чтобы испытать их.
І рече: Коли щиро слухати мешся голосу Господа Бога твого, і чинити меш праведне в очу його, і нахиляти меш ухо до заповідей його, і допильновувати меш усїх установ його, нї одну болесть, що я наводив на Египтян, не наведу на тебе: я бо Господь, Бог твій, що виздоровлює тебе.
Он сказал: — Если вы будете внимательно слушать голос Господа, вашего Бога, и делать угодное Ему, если будете послушны Его повелениям и сохраните Его уставы, то Я не нашлю на вас ни одного из тех недугов, которые наслал на египтян. Ведь Я — Господь, Который исцеляет вас.
І прийшли в Єлим, аж там двайцять водяних криниць і сїмдесять пальм. І отаборились там понад водою.
Они пришли в Елим, где было двенадцать источников воды и семьдесят пальм. Там они расположились лагерем у воды.
← (Вихід 14)
|
(Вихід 16) →