Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New American Standard Bible
І двинули від Єлиму, і прийшла вся громада синів Ізрайлевих у Син степ, що між Єлимом і Синайом, у пятнайцятий день місяця по виходї з Египецької землї.
The LORD Provides Manna
Then they set out from Elim, and all the congregation of the sons of Israel came to the wilderness of Sin, which is between Elim and Sinai, on the fifteenth day of the second month after their departure from the land of Egypt.
Then they set out from Elim, and all the congregation of the sons of Israel came to the wilderness of Sin, which is between Elim and Sinai, on the fifteenth day of the second month after their departure from the land of Egypt.
І нарекала вся громада Ізраїльська на Мойсея та Арона в степу.
The whole congregation of the sons of Israel grumbled against Moses and Aaron in the wilderness.
І мовляли їм синове Ізрайлеві: Лучче б нам було повмірати од руки Господньої в Египецькій землї, як седимо було круг казана з мясивом, як їмо було хлїба до схочу. Бо вивели ви нас у пустиню сю, щоб голодом поморити всю громаду.
The sons of Israel said to them, “Would that we had died by the LORD’S hand in the land of Egypt, when we sat by the pots of meat, when we ate bread to the full; for you have brought us out into this wilderness to kill this whole assembly with hunger.”
І рече Господь Мойсейові: Се сипати му дощем хлїб вам з небес, і виходити муть люде, і збирати муть щодня тільки деннїй пай, щоб менї випробувати їх, чи ходити муть у законї мойму, чи нї.
Then the LORD said to Moses, “Behold, I will rain bread from heaven for you; and the people shall go out and gather a day’s portion every day, that I may test them, whether or not they will walk in My instruction.
А шостого дня, як заготують вони, що принесли, дак вийде удвоє проти того, що збирають повсяденно.
“On the sixth day, when they prepare what they bring in, it will be twice as much as they gather daily.”
І промовили Мойсей та Арон до всїх синів Ізрайлевих: Ось увечорі взнаєте, що се Господь вас вивів із Египецької землї;
So Moses and Aaron said to all the sons of Israel, “At evening you will know that the LORD has brought you out of the land of Egypt;
А враньцї побачите славу Господню; бо він чув нарекання ваше на Господа. Ми ж, що ми таке, що нарекаєте на нас?
and in the morning you will see the glory of the LORD, for He hears your grumblings against the LORD; and what are we, that you grumble against us?”
І рече Мойсей: По сьому пізнаєте, як давати ме вам Господь увечорі мясива їсти, а враньцї до схочу хлїба, бо чув Господь нареканнє ваше на його. Бо що ми таке? Не на нас нарекаєте а на Господа.
The LORD Provides Meat
Moses said, “This will happen when the LORD gives you meat to eat in the evening, and bread to the full in the morning; for the LORD hears your grumblings which you grumble against Him. And what are we? Your grumblings are not against us but against the LORD.”
І рече Мойсей Аронові: Промов до всїєї громади Ізрайлевої: Приступіте перед Господа; бо він почув нареканнє ваше.
Then Moses said to Aaron, “Say to all the congregation of the sons of Israel, ‘Come near before the LORD, for He has heard your grumblings.’”
І сталось, як промовляв Арон до всієї громади Ізрайлевої, обернулись вони до степу, і се слава Господня явилась у хмарі.
It came about as Aaron spoke to the whole congregation of the sons of Israel, that they looked toward the wilderness, and behold, the glory of the LORD appeared in the cloud.
Чув я нареканнє синів Ізрайлевих; тако промов до них і кажи: Між двома вечорами їсти мете мясиво, а враньцї насититеся хлїбом, та й зрозумієте, що я Господь, Бог ваш.
“I have heard the grumblings of the sons of Israel; speak to them, saying, ‘At twilight you shall eat meat, and in the morning you shall be filled with bread; and you shall know that I am the LORD your God.’”
І знялись увечорі перепелицї, укрили табір, а враньцї була роса круг табору.
So it came about at evening that the quails came up and covered the camp, and in the morning there was a layer of dew around the camp.
І знялась роса, і се на степовому виду дрібні крупи, дрібні, як іней на землї.
When the layer of dew evaporated, behold, on the surface of the wilderness there was a fine flake-like thing, fine as the frost on the ground.
І вбачали синове Ізрайлеві і мовляли одно одному: Що се таке? Не знали бо, що воно єсть. І рече Мойсей їм: Се хлїб, що дав Господь вам на їду.
When the sons of Israel saw it, they said to one another, “What is it?” For they did not know what it was. And Moses said to them, “It is the bread which the LORD has given you to eat.
Се те, що велїв Господь глаголючи: Нехай кожне збирає, скілько на їду кому треба, гомер на кожного, беріть по лїчбі душ ваших, про кожного, хто в вас у наметї.
“This is what the LORD has commanded, ‘Gather of it every man as much as he should eat; you shall take an omer apiece according to the number of persons each of you has in his tent.’”
І вчинили так сини Ізрайлеві, та й назбирали, хто багацько, хто мало.
The sons of Israel did so, and some gathered much and some little.
І як міряли гомером, дак не було лишнього в тих, що понабирали багацько, а в тих, що понабирали мало, не було недостачі; кожне по мірі їди своєї набрало.
When they measured it with an omer, he who had gathered much had no excess, and he who had gathered little had no lack; every man gathered as much as he should eat.
І рече Мойсей їм: Нехай нїхто не зоставляє сього до ранку.
Moses said to them, “Let no man leave any of it until morning.”
Та не послухали вони Мойсея, і декоторі позоставляли до ранку. І завелись у тому черви і засмердїлось воно. І гнївився на їх Мойсей.
But they did not listen to Moses, and some left part of it until morning, and it bred worms and became foul; and Moses was angry with them.
І набирали вони його ранками, кожне по їдї своїй, зійде соньце, воно й розтане.
They gathered it morning by morning, every man as much as he should eat; but when the sun grew hot, it would melt.
І сталось дня шостого, понабирали собі удвоє хлїба, кожне по два гомери на людину; і прийшли всї громадські мужі князї та й повідали Мойсейові;
The Sabbath Observed
Now on the sixth day they gathered twice as much bread, two omers for each one. When all the leaders of the congregation came and told Moses,
І рече їм: Се те слово, що глаголе Господь: Завтра субота в нас, опочивок сьвятий Господеві; що хочете спекти, понапекайте, і що зварити, понаварюйте сьогоднї. Все ж лишнє ховайте до ранку.
then he said to them, “This is what the LORD meant: Tomorrow is a sabbath observance, a holy sabbath to the LORD. Bake what you will bake and boil what you will boil, and all that is left over put aside to be kept until morning.”
І позоставляли вони те до ранку, як повелїв Мойсей, і не засмердїлось воно, і не позаводились у йому черви.
So they put it aside until morning, as Moses had ordered, and it did not become foul nor was there any worm in it.
І рече Мойсей: Їжте сьогоднї, бо сьогоднї субота Господеві; сьогоднї не знайдете сього в полї.
Moses said, “Eat it today, for today is a sabbath to the LORD; today you will not find it in the field.
Шість день збірайте; семого ж дня субота, не буде його.
“Six days you shall gather it, but on the seventh day, the sabbath, there will be none.”
І сталося семого дня, що повиходили декоторі зміж людей збирати, та й не знайшли.
It came about on the seventh day that some of the people went out to gather, but they found none.
І рече Господь Мойсейові: Докіль становити метесь опором проти заповідей моїх, щоб допильновувати заповідей моїх і закону мого?
Then the LORD said to Moses, “How long do you refuse to keep My commandments and My instructions?
Дивітесь: дав вам Господь суботу опочивок, тим і дає вам шостого дня на два днї хлїба. Зоставайся кожен на місцї свойму, нехай нїхто не виходить із місця свого в день сьомий.
“See, the LORD has given you the sabbath; therefore He gives you bread for two days on the sixth day. Remain every man in his place; let no man go out of his place on the seventh day.”
І звав дом Ізрайлїв те манна; була вона схожа на корияндрове сїмя: біла, а смак її, як у медімниках.
The house of Israel named it manna, and it was like coriander seed, white, and its taste was like wafers with honey.
І рече Мойсей: От що заповідав Господь: Сповнїте нею гомер на переховуваннє в родах ваших, щоб убачати їм хлїб, що ним харчив я вас у степу, як вивів із Египецької землї.
Then Moses said, “This is what the LORD has commanded, ‘Let an omerful of it be kept throughout your generations, that they may see the bread that I fed you in the wilderness, when I brought you out of the land of Egypt.’”
І рече Мойсей Аронові: Возьми посудину та й усип туди повний гомер манни, та й постав її перед Господом на переховуваннє із роду та й до роду.
Moses said to Aaron, “Take a jar and put an omerful of manna in it, and place it before the LORD to be kept throughout your generations.”
Як заповідав Господь Мойсейові, так і поставив Арон перед сьвідоцтвом на переховуваннє.
As the LORD commanded Moses, so Aaron placed it before the Testimony, to be kept.
Синове ж Ізрайлеві їли манну сорок год, до приходу в осаджену землю; їли вони манну, докіль прийшли в займища Канаан землї.
The sons of Israel ate the manna forty years, until they came to an inhabited land; they ate the manna until they came to the border of the land of Canaan.