Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Вихід 20) | (Вихід 22) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • А се суди, що обявиш перед ними:
  • «Оці судові закони ти покладеш перед ними.
  • Коли купиш раба Єврея, шість год нехай прослужить, а на семий вийде на волю, дармо.
  • Коли купиш раба, єврея, шість років служитиме тобі, а сьомого року вийде на волю, без відшкодування.
  • Коли сам прийде до тебе, сам і на волю вийде, коли ж він мав жінку, і жінка його вийде з ним.
  • Коли він сам прийшов до тебе, сам і на волю вийде, коли з жінкою, то й жінка його вийде з ним.
  • Коли пан його дав йому жінку, та вродила вона йому сини й дочки, дак жінка і дїти її будуть панові, він же вийде сам один.
  • Коли господар дав йому жінку, і вродила вона йому синів або дочок, жінка й діти її будуть господареві, він же вийде сам один.
  • Коли ж казати ме раб: Люблю я пана, жінку мою і дїти мої, не хочу виходити сам на волю;
  • Як же раб скаже: Люблю я господаря мого, жінку мою і дітей моїх, не хочу виходити на волю,
  • Тодї приведе його пан його до суддїв і поставить коло дверей або одвірка та й проколе пан його вухо йому шилом, і служити ме той йому до віку.
  • тоді нехай його господар приведе його перед Бога, підведе до дверей або до одвірка та й проколе йому господар вухо шилом, і той служитиме йому довіку.
  • А коли хто продасть дочку свою як рабиню, дак не виходити ме вона, як виходять раби.
  • А коли хто продасть дочку свою як рабиню, то нехай вона не виходить, як виходять раби.
  • І коли не до вподоби вона панові свойму, що призначив її для себе, дак нехай дозволить її викупити: народові чужому не мати ме права продавати її, він бо ошукав її.
  • Якщо вона не довподоби своєму господареві, що набув її був для себе, нехай дозволить викупити її; чужому ж народові продати її не має права, бо обманув її.
  • А коли синові свойму призначив її, дак по праву дочки мусить чинить із нею.
  • Коли ж синові своєму набув її, по праву дочок мусить поступати з нею.
  • Коли ж другу візьме йому, не мати ме права поменьшити харч її, платтє її, і мужне життє її.
  • Коли ж другу візьме собі, нехай не вменшує її харчу, плаття її і подружніх прав її.
  • А коли б сї три речі не додержав, дак можна ій вийти дармо без окупу.
  • А коли цих трьох речей не додержав, можна їй вийти безвідшкодовно, без викупу.
  • Хто вдарить чоловіка так, що той умре, скарати його смертю.
  • Хто вдарить чоловіка так, що той помре, скарати нещадно його смертю.
  • Коли ж він зробив се ненароком, а Бог підвів під його руку, дак я призначу тобі місто, куди втекти йому.
  • Коли ж би то сталось однак ненароком, а Бог допустив, щоб він упав у його руки, то я призначу тобі місце, кудою втікати йому.
  • А хто задумав на близьного свого душогубство зрадливим робом, і від жертівника мого мусиш узяти його, щоб скарати смертю.
  • Якби ж хто замислив підступно вбити ближнього свого, то навіть від жертовника мого відірвеш його, щоб смертю скарати.
  • І хто вдарить батька свого, смертю скарати його.
  • Хто вдарить батька свого або матір, скарати його смертю.
  • І хто вкраде людину та продасть, або знайдеться вона в руках його, того скарати смертю.
  • Хто вхопить людину та продасть, або знайдеться вона в руках у нього, скарати його смертю.
  • І хто проклинати ме батька свого і матїр свою, того скарати смертю.
  • Хто проклинатиме свого батька або матір, скарати того смертю.
  • І коли посваряться люде, та й вдарить одно одного каменюкою чи кулаком, і той не вмре, а лежати ме в недузї:
  • Коли посваряться люди, і один вдарить другого каменем чи своїм кулаком, і той не вмре, але лежатиме в ліжку,
  • Коли встане і ходити ме з палицею своєю, дак шкодника вивязати з сієї справи; тільки має за втрату часу заплатити і вигоїти його зовсїм.
  • і згодом підведеться, і, хоч би й на палиці, а зможе вийти з хати, то той, хто вдарив, буде вільний, тільки дасть відшкодування за втрату часу, що пролежав, та вилікує його зовсім.
  • Коли хто вдарить раба чи рабиню свою палицею, і вмре під його рукою, притма треба відомстити за се.
  • Коли хто вдарить раба чи рабиню своєю палицею так, що вмре під його рукою, мусить бути строго покараний.
  • Однакже, коли день або два проживе, дак не годиться мститись; бо він за його гроші.
  • Однак же, коли ще поживе день або два, залишити без покарання; бо він і його власність.
  • І коли сваряться чоловіки, та потурбують вагітну молодицю, і скине дитину вона, та не буде шкоди, наложити на виноватого пеню, яку наложить жінчин чоловік, і заплатить по присудї суддїв.
  • Коли б'ються чоловіки та поштовхнуть при тому вагітну жінку, і вона скине дитину, але без іншої шкоди, то той мусить заплатити відшкодування, яке накладе жінчин чоловік, і винний заплатить згідно з судовим присудом.
  • А коли буде шкода, тодї мусить оддати душу за душу.
  • А коли буде яка шкода, то даси життя за життя,
  • Око за око, зуба за зуба.
  • око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
  • Опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.
  • опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.
  • І коли хто вдарить в око раба свого, чи в око рабиню свою, і зопсує, на волю мусить випустить його за око його.
  • Коли хто влучить в око раба свого або рабиню свою, і занапастить його, на волю нехай випустить його за його око.
  • І коли вибє зуба рабові свойму, або рабинї своїй, на волю випустить його за зуба його.
  • А коли виб'є рабові своєму або рабині своїй зуба, на волю випустить його за того зуба.
  • І коли вколе скотина мужчину чи женьщину й умре, каміннєм побити мусять скотину та й не їсти муть мясива її; чия ж скотина той неповинен.
  • Коли віл вдарить рогами мужчину або жінку на смерть, укаменувати вола на смерть, і його м'яса не можна їсти; чий же віл, той неповинен.
  • А коли віл бився перше і осьвідчено було господареві його, та не вберіг він його, і вмер мужчина чи женщина, вола мусять побити каміннєм, і господарь його мусить згинути.
  • Коли ж бик уже здавна битливий, і господаря остережено, а він не доглядав за ним, і бик заколе мужчину чи жінку, вола мусять убити камінням, а його господар буде скараний смертю.
  • Коли наложять викуп на його, мусить він дати за визвол душі своєї, щоб нї положено на його.
  • Коли ж накладуть відшкодування на нього, він мусить дати викуп за своє життя усе те, що накладено на нього.
  • Чи сина заколе він, чи дочку заколе, по сьому присуду чинити з ним.
  • Чи візьме бик на роги сина чи дочку, по цьому присуду чинити з ним.
  • Коли ж раба чи рабиню вбє скотина, мусить дати властитель срібла трийцять секлїв панові, а скотину вбити каміннєм.
  • Коли ж бик заколе раба або рабиню, нехай дасть тридцять шеклів власникові, а бика вбити камінням.
  • А коли розкриє хто яму, або викопає хто яму, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,
  • Коли хтось розкриє копанку або викопає хтось копанку, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,
  • Властитель ями заплатить за се; вернути мусить він грошима господареві його, а мертве буде йому.
  • власник копанки мусить дати господареві відшкодування грішми, а мертве буде йому.
  • А коли чия скотина поранить скотину другого, і та здохне, дак продадуть скотину живу, та й подїлять по полам гроші за її, та й здохлу пополам подїлять.
  • Коли чийсь віл проб'є вола когось іншого, і той здохне, нехай продадуть живого вола та й поділять по половині виторг, і убите теж нехай розділять по половині.
  • Коли ж було знаттє, що віл бився перше, і не вберіг його господарь його, дак мусить віддати вола за вола, мертвий же йому буде.
  • Або коли було знане раніше, що віл колеться, і не доглянув за ним господар, мусить віддати вола за вола, а мертве нехай йому буде.

  • ← (Вихід 20) | (Вихід 22) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025