Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Коли купиш раба Єврея, шість год нехай прослужить, а на семий вийде на волю, дармо.
Якщо купиш раба-єврея, то нехай шість років він працює для тебе, а на сьомий рік нехай він даром вийде на свободу.
Коли сам прийде до тебе, сам і на волю вийде, коли ж він мав жінку, і жінка його вийде з ним.
Якщо він сам-один прийшов, то нехай сам і вийде. Якщо ж разом з ним прийшла дружина, то нехай і дружина вийде з ним.
Коли пан його дав йому жінку, та вродила вона йому сини й дочки, дак жінка і дїти її будуть панові, він же вийде сам один.
Якщо ж господар дасть йому дружину, і та народить йому синів чи дочок, то дружина й діти хай залишаються в його господаря, а він нехай вийде сам.
Коли ж казати ме раб: Люблю я пана, жінку мою і дїти мої, не хочу виходити сам на волю;
Якщо ж раб у відповідь скаже: Я люблю мого господаря, дружину і дітей, — не поспішаю на волю!
Тодї приведе його пан його до суддїв і поставить коло дверей або одвірка та й проколе пан його вухо йому шилом, і служити ме той йому до віку.
Тоді нехай його господар приведе його до Божого судилища, а тоді приведе його до дверей і до одвірка, і господар шилом проколе йому вухо, і той служитиме йому навіки.
А коли хто продасть дочку свою як рабиню, дак не виходити ме вона, як виходять раби.
Якщо ж хтось продасть свою дочку як служницю, то не вийде вона так, як виходять рабині.
І коли не до вподоби вона панові свойму, що призначив її для себе, дак нехай дозволить її викупити: народові чужому не мати ме права продавати її, він бо ошукав її.
Якщо вона не догодить своєму господареві, з яким заручена, то нехай звільнить її за викуп. А чужому народові йому не дозволяється продати її, бо погордив нею.
А коли синові свойму призначив її, дак по праву дочки мусить чинить із нею.
Якщо ж заручив її синові, то нехай обходиться з нею за правами дочок.
Коли ж другу візьме йому, не мати ме права поменьшити харч її, платтє її, і мужне життє її.
Якщо ж візьме йому іншу, то хай не позбавить її необхідного, одягу і співжиття.
А коли б сї три речі не додержав, дак можна ій вийти дармо без окупу.
Якщо ж цих трьох речей не дотримається щодо неї, то нехай вона вийде даром, без грошей.
Хто вдарить чоловіка так, що той умре, скарати його смертю.
Якщо хтось когось ударить, і той помре, — він неодмінно має померти [1].
Коли ж він зробив се ненароком, а Бог підвів під його руку, дак я призначу тобі місто, куди втекти йому.
А тому, хто не хотів убивати, але Бог передав когось в його руки, — Я дам тобі місце, куди втече той, хто вбив.
А хто задумав на близьного свого душогубство зрадливим робом, і від жертівника мого мусиш узяти його, щоб скарати смертю.
Коли ж хто вистежив, щоб підступно вбити свого ближнього, і прибіжить туди, — такого забрати і від Мого жертовника, щоб видати на смерть.
І хто вдарить батька свого, смертю скарати його.
Хто б’є свого батька чи свою матір, має неодмінно померти [2].
І хто вкраде людину та продасть, або знайдеться вона в руках його, того скарати смертю.
Хто проклинає свого батька чи свою матір, має неодмінно померти [3].
І хто проклинати ме батька свого і матїр свою, того скарати смертю.
Коли хтось украде когось із синів Ізраїля, заволодіє ним, продасть, і срібло буде знайдене в нього — такий має неодмінно померти [4].
І коли посваряться люде, та й вдарить одно одного каменюкою чи кулаком, і той не вмре, а лежати ме в недузї:
Якщо ж сваряться два чоловіки, і один з них ударить ближнього каменем чи кулаком, і той не помре, а зляже в ліжко,
Коли встане і ходити ме з палицею своєю, дак шкодника вивязати з сієї справи; тільки має за втрату часу заплатити і вигоїти його зовсїм.
і якщо чоловік устане та вийде з палицею надвір, тоді той, хто вдарив, буде звільнений від покарання. Лише нехай заплатить за втрату від його непрацездатності та за лікування.
Коли хто вдарить раба чи рабиню свою палицею, і вмре під його рукою, притма треба відомстити за се.
Якщо хтось вдарить свого раба чи свою рабиню палицею, — так, що помре від його руки, той має бути неодмінно покараний [5].
Однакже, коли день або два проживе, дак не годиться мститись; бо він за його гроші.
Та коли проживе один день чи два, то не буде покараний, бо це — його гроші.
І коли сваряться чоловіки, та потурбують вагітну молодицю, і скине дитину вона, та не буде шкоди, наложити на виноватого пеню, яку наложить жінчин чоловік, і заплатить по присудї суддїв.
Якщо б’ються два чоловіки, і вдарять вагітну жінку, і її дитина появиться на світ не повністю сформованою, то такий неодмінно понесе кару [6] , — він заплатить згідно з оцінкою, яку зробить чоловік жінки.
А коли буде шкода, тодї мусить оддати душу за душу.
Та якщо дитина буде повністю сформована, то нехай дасть душу за душу,
Опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.
опік за опік, рану за рану, синець за синця.
І коли хто вдарить в око раба свого, чи в око рабиню свою, і зопсує, на волю мусить випустить його за око його.
Якщо хтось виб’є око своєму рабові чи око своїй рабині, і вони осліпнуть, то нехай відпустить їх на волю за їхнє око;
І коли вибє зуба рабові свойму, або рабинї своїй, на волю випустить його за зуба його.
і якщо виб’є зуб рабові або зуб своїй рабині, — нехай відпустить їх на волю за їхній зуб.
І коли вколе скотина мужчину чи женьщину й умре, каміннєм побити мусять скотину та й не їсти муть мясива її; чия ж скотина той неповинен.
Якщо віл рогами заколе чоловіка чи жінку, — так, що помре, то вола обов’язково поб’ють камінням [7] , і його м’ясо не будуть їсти, а власник вола — невинний.
А коли віл бився перше і осьвідчено було господареві його, та не вберіг він його, і вмер мужчина чи женщина, вола мусять побити каміннєм, і господарь його мусить згинути.
Якщо ж віл бив рогами вчора й третього дня, і про це попереджували його власника, але той не зарізав його, то коли рогами вб’є чоловіка чи жінку, нехай віл буде побитий камінням, і його власник також нехай буде покараний на смерть.
Коли наложять викуп на його, мусить він дати за визвол душі своєї, щоб нї положено на його.
А якщо на нього накладуть викуп, то нехай за свою душу дасть викуп, який лише на нього накладуть.
Чи сина заколе він, чи дочку заколе, по сьому присуду чинити з ним.
І якщо рогами заколе сина чи дочку, — нехай учинять з ним за цим же приписом.
Коли ж раба чи рабиню вбє скотина, мусить дати властитель срібла трийцять секлїв панові, а скотину вбити каміннєм.
Якщо ж віл заколе рогами раба чи рабиню, — нехай власник вола дасть їхньому господареві тридцять дідрахм срібла, а вола поб’ють камінням.
А коли розкриє хто яму, або викопає хто яму, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,
Якщо хтось відкриє яму чи викопає яму і її не закриє, а туди впаде теля чи осел,
Властитель ями заплатить за се; вернути мусить він грошима господареві його, а мертве буде йому.
то власник ями відшкодує: їхньому господареві він заплатить гроші, а те, що загинуло, буде його.
А коли чия скотина поранить скотину другого, і та здохне, дак продадуть скотину живу, та й подїлять по полам гроші за її, та й здохлу пополам подїлять.
Якщо ж чийсь віл рогами заколе сусіднього вола, і той здохне, то живого вола продадуть і розділять його ціну, і поділять вола, який загинув.
Коли ж було знаттє, що віл бився перше, і не вберіг його господарь його, дак мусить віддати вола за вола, мертвий же йому буде.
Та якщо було відомо, що віл колов рогами вчора і третього дня, і про це попередили його власника, але той не зарізав його, то він віддасть вола за вола, а мертвий буде його.