Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Вихід 21) | (Вихід 23) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Коли хто вкраде вола, чи дрібну скотину та й убє її, чи продасть її, пять волів мусить віддати за вола і чотири скотин за одну штуку.
  • Коли злодій буде спійманий під час підкопу і буде побитий, — так що, помре, то той, хто побив, не є вбивцею;
  • Коли захоплять злодїя, як вломився, і побють так, що вмре, то се не буде крівавою провиною.
  • якщо ж над ним зійде сонце, то він винний, — нехай помре. Якщо ж злодій нічого не має, нехай буде проданий за вкрадене.
  • Коли ж тодї вже соньце сьвітило, дак се буде крівава провина. Злодїй мусить заплатити; коли ж нїчого нема в його, мусять його, за кражу його продати.
  • Якщо ж буде зловлений, а вкрадене виявлять у його руці живим, — від осла до вівці, — то віддасть подвійно.
  • Коли вкрадене, чи то буде віл, чи осел, чи мала скотина, живим у його знайдуть, мусить він за кожне ще другу животину дати.
  • Якщо хтось випасе своє поле чи виноградник і пустить свою худобу для випасу на чуже поле, то нехай віддасть зі свого поля і зі свого врожаю. Якщо ж усе поле випасе, то нехай віддасть найкраще зі свого поля або найкраще зі свого виноградника.
  • Коли хто чуже поле чи виноградник випасувати ме, а скотину свою пускати ме пустопаш, і воно на чужому полї що поїсть, дак мусить він віддати за се найлучче з поля свого чи з виноградника свого.
  • Якщо спалахне вогонь, попаде на терня і спалить тік, збіжжя чи поле, то нехай відшкодує той, хто запалив вогонь.
  • Коли загориться багаттє й обійме тернину, а при тому погорять копи, чи на пни стояче колоссє, чи усе поле вигорить, дак мусить той, що через його сталась пожежа, за попалене заплатити.
  • Якщо хтось дасть ближньому гроші чи посуд на зберігання, і це буде викрадене з дому тої людини, то коли знайдеться злодій, нехай віддасть подвійно.
  • Коли хто другому передасть у схованку гроші, чи дорогі речі, і те буде вкрадене в його, мусить злодїй, коли знайдеться, заплатити удвоє за окражу;
  • Якщо ж злодій не знайдеться, то нехай господар дому прийде перед Бога і поклянеться, що він не заподіяв зла щодо всього того, що ближнім було дано йому на зберігання.
  • Коли ж злодїй не знайдеться, дак мусить власник дому того прийти перед суддїв та й заприсягти, що не загарбав чужої власностї.
  • За кожний вказаний злочин щодо теляти, осла, вівці чи одягу і будь-якої оскарженої втрати, якою б вона не була, буде суд над обома перед Богом, і той, хто перед Богом буде визнаний винним, відшкодує ближньому подвійно.
  • При кожному спроневіренню власностї, чи то буде віл, чи осел, чи малий скот, чи одежина, чи яка инша втрата, про котру хто скаже: "Ось воно", мусить прийти перед суддїв слово обох, і той, кого суддї узнають винним, мусить заплатити близьньому удвоє.
  • Якщо хтось дасть ближньому осла, теля, вівцю чи будь-яку худобу на зберігання, а вона буде скалічена чи загине, чи буде захоплена кимсь, і ніхто того не знатиме, —
  • Коли хто передасть другому на перехованнє осла, чи вола, чи малого скота, чи всяку иншу животину, і воно здохне, чи буде пошкоджене, або украдене і нїхто не бачив,
  • то нехай між обома буде клятва перед Богом, що він дійсно не вчинив зла щодо всього довіреного йому ближнім. І власник того це так прийме, і той не відшкодовуватиме.
  • Дак мусить присяга перед Господом розвязати справу, чи не посягнув він рукою на власність свого близьнього; коли власник се прийме, не мусить нїчого той платити.
  • Якщо ж було вкрадене в нього, то нехай відшкодує господареві.
  • Коли справдї вкрадено йому, дак мусить заплатити власникові.
  • Якщо ж звірі розірвуть, то нехай приведе до пошматованого і нічого не буде відшкодовувати.
  • Коли ж дикий зьвіряка роздер його, і він се явним доказом доведе, не треба йому нїчого за роздерте платити.
  • Якщо хтось позичитьщось у ближнього, а воно буде скалічене чи пропаде, а господаря не було при цьому, то нехай відшкодує.
  • Коли хто вижичить у другого скотину, і вона буде пошкоджена, чи здохне, так що власника його не було при тому, мусить він тому заплатити.
  • Якщо ж господар був з ним, то не відшкодовуватиме. Якщо він є найманцем, то буде йому замість його плати.
  • Коли ж власник та був при тому, не треба йому платити нїчого. Коли дана була в найми, то нехай буде за умовлену цїну.
  • Якщо хтось звабить не заручену дівчину і переспить з нею, то нехай дасть придане і візьме її собі за дружину.
  • Коли хто зведе з ума дівицю, що не була ще заручена, та й лежати ме з нею, мусить дати ій віно і взяти собі її за жінку.
  • Якщо ж її батько рішуче відмовиться [1] і не захоче її віддати заміж за нього, то нехай дасть батькові гроші, згідно з приданим для дівчат.
  • Коли ж отець її затнеться віддати йому за жінку, дак мусить він стільки срібла одважити, скільки дається як віно дївицї.
  • Чаклунів не залишатимете при житті.
  • Не зоставляй відьми живою.
  • Кожного, хто ліг з твариною, — ви таких неодмінно вигубите [2].
  • Кожного, що злїгсь із скотиною, смертю карати меш.
  • Хто приносить жертви богам, крім єдиному Господу, — буде вигублений.
  • Хто замість Господа приносить жертву ідолам, мусить бути прогнаний.
  • А чужинця не будете кривдити чи гнобити, бо й ви були чужинцями в Єгипетській землі.
  • Не тїснити меш чуженицї і не гнобити меш його; були бо ви чуженицями в Египецькій землї.
  • Жодної вдови і сироти не кривдьте.
  • Удови нїяким робом не тїснити меш, анї сироти.
  • Якщо ви справді будете їх кривдити [3] , вони, волаючи, закличуть до Мене, то Я неодмінно почую [4] їхній голос,
  • Бо коли їх тїснити меш, і вони заголосять до мене, дак я певно голос їх почую.
  • запалаю гнівом і поб’ю вас мечем, і ваші дружини стануть вдовами, а ваші діти — сиротами.
  • І загориться гнїв мій і попущу побити вас мечем, так що жінки ваші будуть удовами, а дїти сиротами.
  • Якщо ти позичиш гроші бідному братові, який живе поряд з тобою, то не підганятимеш його віддати і не будеш вимагати з нього відсотків.
  • Коли даси грошей кому з людей моїх убогому, що при тобі живе, не мусиш ти бути йому пожичальником, не наложиш на його чиншу.
  • А якщо візьмеш у заставу одяг ближнього, то до заходу сонця повернеш йому,
  • Коли візьмеш у заклад свиту в близнього твого, мусиш вернути йому її до заходу соньця;
  • бо це — його одяг, єдине покриття його наготи. У чому ляже спати? Тому, коли він заволає до Мене, то Я почую його, адже Я — милосердний.
  • Бо се одна, тільки й одежи його, свитка про шкіру його; у чому ж лягти йому? І як заголосить до мене, почую плач його; бо я милосерден.
  • Не злословитимеш богів, і на князів свого народу не говоритимеш злого.
  • Не лаяти меш суддїв, і не проклинати меш князя народу твого.
  • Не зволікатимеш з принесенням перших плодів зі свого току й виноградної давильні. Первістків зі своїх синів даси Мені.
  • Від достатків збіжа твого і випливу точива твого не гаяти мешся приносити в жертву. Первенця з дїтей твоїх оддавати меш менї.
  • Так учиниш зі своїм телям, зі своєю вівцею та зі своїм ослом. Сім днів буде при матері, а восьмого дня віддаси його Мені.
  • Так робити меш з волом і з малим скотом; сїм день буде воно при матері своїй, а восьмого дня даси його менї.
  • Ви будете для Мене святими людьми. М’яса, пошматованого звірами, не будете їсти, а викинете його псові.

  • ← (Вихід 21) | (Вихід 23) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025