Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New American Standard Bible
Після сього ввійшов Мойсей із Ароном до Фараона та й промовили йому: Так рече Господь, Бог Ізраїлїв: Відпусти люде мої, щоб сотворили сьвято менї в степу.
Israel’s Labor Increased
And afterward Moses and Aaron came and said to Pharaoh, “Thus says the LORD, the God of Israel, ‘Let My people go that they may celebrate a feast to Me in the wilderness.’”
And afterward Moses and Aaron came and said to Pharaoh, “Thus says the LORD, the God of Israel, ‘Let My people go that they may celebrate a feast to Me in the wilderness.’”
І каже Фараон: Хто сей Господь, щоб я послухав голосу його, та відпустив сини Ізрайлеві. Не знаю Господа і не відпущу Ізраїля.
But Pharaoh said, “Who is the LORD that I should obey His voice to let Israel go? I do not know the LORD, and besides, I will not let Israel go.”
І кажуть йому: Бог Єврейський зустьрів нас; так дозволь нам пійти за три днї ходи в степ і принести жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем.
Then they said, “The God of the Hebrews has met with us. Please, let us go a three days’ journey into the wilderness that we may sacrifice to the LORD our God, otherwise He will fall upon us with pestilence or with the sword.”
І каже їм царь Египецький: Про що ти, Мойсею, й ти, Ароне, одвертаєте людей моїх од їх дїла? Ійдїте кожен до роботи своєї.
But the king of Egypt said to them, “Moses and Aaron, why do you draw the people away from their work? Get back to your labors!”
І каже Фараон: Се намножилось тепер народу в цїй землї, а ви хочете відтягати його від роботи.
Again Pharaoh said, “Look, the people of the land are now many, and you would have them cease from their labors!”
І дав Фараон того дня наказ посїпакам та приставникам такими словами:
So the same day Pharaoh commanded the taskmasters over the people and their foremen, saying,
Не давайте вже людям соломи на цеглу, як досї: нехай самі ходять і збирають собі солому.
“You are no longer to give the people straw to make brick as previously; let them go and gather straw for themselves.
Стілько ж цегол, як перше вироблювали, вимагайте від них; не поменьшуйте, бо вони лїниві; тим і кричать: Одпусти нас принести жертву Богу нашому!
“But the quota of bricks which they were making previously, you shall impose on them; you are not to reduce any of it. Because they are lazy, therefore they cry out, ‘Let us go and sacrifice to our God.’
Нехай вагонить робота на сих людях важче, щоб вони пильнували, та не вважали на марні слова.
“Let the labor be heavier on the men, and let them work at it so that they will pay no attention to false words.”
І повиходили приставники людські та доглядачі, та й промовляли до людей: Ось як повелїв Фараон: Не давати вже вам соломи;
So the taskmasters of the people and their foremen went out and spoke to the people, saying, “Thus says Pharaoh, ‘I am not going to give you any straw.
Ходити мете самі збирати собі солому, де знайдете; однакже не буде вбавлено з роботи вашої нїже.
‘You go and get straw for yourselves wherever you can find it, but none of your labor will be reduced.’”
І порозходились люде по всїй землї Египецькій збирати собі стерню замість соломи.
So the people scattered through all the land of Egypt to gather stubble for straw.
Приставники же принагляли їх і приказували: Вироблюйте роботу вашу кожного дня, як бувало даємо солому вам.
The taskmasters pressed them, saying, “Complete your work quota, your daily amount, just as when you had straw.”
І бито доглядачів із Ізраїлїв, що були поставленї над ними від приставників Фараонових, мовляючи: Чом не виробили стілько цегол вчора й сьогоднї, як перше?
Moreover, the foremen of the sons of Israel, whom Pharaoh’s taskmasters had set over them, were beaten and were asked, “Why have you not completed your required amount either yesterday or today in making brick as previously?”
І приходили доглядачі з Ізраїлїв до Фараона, та й лебедїли плачучи: Про що знущаєшся так із рабів твоїх?
Then the foremen of the sons of Israel came and cried out to Pharaoh, saying, “Why do you deal this way with your servants?
Не дають соломи рабам твоїм, а цеглу, кажуть, вистачайте нам цегли! І се раби твої мучені, а нарід твій вина тому.
“There is no straw given to your servants, yet they keep saying to us, ‘Make bricks!’ And behold, your servants are being beaten; but it is the fault of your own people.”
Він же каже: Ви лїниві лежибоки! Тим і верзете: Ходїмо принести жертву Господеві.
But he said, “You are lazy, very lazy; therefore you say, ‘Let us go and sacrifice to the LORD.’
Ідїте ж та працюйте! Соломи не давати муть вам, а цеглу, скілько вимагають, вистачайте.
“So go now and work; for you will be given no straw, yet you must deliver the quota of bricks.”
І вбачали свою лиху годину доглядачі з Ізраїлїв, яким наказано: Не поменьшуйте виробу цегли, що дня призначеного.
The foremen of the sons of Israel saw that they were in trouble because they were told, “You must not reduce your daily amount of bricks.”
І зоткнулись вони з Мойсейом та з Ароном, як виходили вони саме од Фараона.
When they left Pharaoh’s presence, they met Moses and Aaron as they were waiting for them.
І промовили до них: Нехай спогляне Господь на вас і судить; бо зробили ви смердючим дух наш перед Фараоном і перед його дворянами. Дали ви меча їм у руки повбивати нас.
They said to them, “May the LORD look upon you and judge you, for you have made us odious in Pharaoh’s sight and in the sight of his servants, to put a sword in their hand to kill us.”
І вернувся Мойсей до Господа, і каже: Господи Боже мій! Про що напустив єси такий напуст на сих людей? І про що се послав єси мене?
Then Moses returned to the LORD and said, “O Lord, why have You brought harm to this people? Why did You ever send me?