Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Після сього ввійшов Мойсей із Ароном до Фараона та й промовили йому: Так рече Господь, Бог Ізраїлїв: Відпусти люде мої, щоб сотворили сьвято менї в степу.

1

First Encounter with Pharaoh

Afterward Moses and Aaron went in and told Pharaoh, “Thus says the Lord God of Israel: ‘Let My people go, that they may [a]hold a feast to Me in the wilderness.’ ”

2

І каже Фараон: Хто сей Господь, щоб я послухав голосу його, та відпустив сини Ізрайлеві. Не знаю Господа і не відпущу Ізраїля.

2

And Pharaoh said, “Who is the Lord, that I should obey His voice to let Israel go? I do not know the Lord, nor will I let Israel go.”

3

І кажуть йому: Бог Єврейський зустьрів нас; так дозволь нам пійти за три днї ходи в степ і принести жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем.

3

So they said, “The God of the Hebrews has met with us. Please, let us go three days’ journey into the desert and sacrifice to the Lord our God, lest He fall upon us with pestilence or with the sword.”

4

І каже їм царь Египецький: Про що ти, Мойсею, й ти, Ароне, одвертаєте людей моїх од їх дїла? Ійдїте кожен до роботи своєї.

4

Then the king of Egypt said to them, “Moses and Aaron, why do you take the people from their work? Get back to your labor.”

5

І каже Фараон: Се намножилось тепер народу в цїй землї, а ви хочете відтягати його від роботи.

5

And Pharaoh said, “Look, the people of the land are many now, and you make them rest from their labor!”

6

І дав Фараон того дня наказ посїпакам та приставникам такими словами:

6

So the same day Pharaoh commanded the taskmasters of the people and their officers, saying,

7

Не давайте вже людям соломи на цеглу, як досї: нехай самі ходять і збирають собі солому.

7

“You shall no longer give the people straw to make brick as before. Let them go and gather straw for themselves.

8

Стілько ж цегол, як перше вироблювали, вимагайте від них; не поменьшуйте, бо вони лїниві; тим і кричать: Одпусти нас принести жертву Богу нашому!

8

And you shall lay on them the quota of bricks which they made before. You shall not reduce it. For they are idle; therefore they cry out, saying, ‘Let us go and sacrifice to our God.’

9

Нехай вагонить робота на сих людях важче, щоб вони пильнували, та не вважали на марні слова.

9

Let more work be laid on the men, that they may labor in it, and let them not regard false words.”

10

І повиходили приставники людські та доглядачі, та й промовляли до людей: Ось як повелїв Фараон: Не давати вже вам соломи;

10

And the taskmasters of the people and their officers went out and spoke to the people, saying, “Thus says Pharaoh: ‘I will not give you straw.

11

Ходити мете самі збирати собі солому, де знайдете; однакже не буде вбавлено з роботи вашої нїже.

11

Go, get yourselves straw where you can find it; yet none of your work will be reduced.’ ”

12

І порозходились люде по всїй землї Египецькій збирати собі стерню замість соломи.

12

So the people were scattered abroad throughout all the land of Egypt to gather stubble instead of straw.

13

Приставники же принагляли їх і приказували: Вироблюйте роботу вашу кожного дня, як бувало даємо солому вам.

13

And the taskmasters forced them to hurry, saying, “Fulfill your work, your daily quota, as when there was straw.”

14

І бито доглядачів із Ізраїлїв, що були поставленї над ними від приставників Фараонових, мовляючи: Чом не виробили стілько цегол вчора й сьогоднї, як перше?

14

Also the officers of the children of Israel, whom Pharaoh’s taskmasters had set over them, were beaten and were asked, “Why have you not fulfilled your task in making brick both yesterday and today, as before?”

15

І приходили доглядачі з Ізраїлїв до Фараона, та й лебедїли плачучи: Про що знущаєшся так із рабів твоїх?

15

Then the officers of the children of Israel came and cried out to Pharaoh, saying, “Why are you dealing thus with your servants?

16

Не дають соломи рабам твоїм, а цеглу, кажуть, вистачайте нам цегли! І се раби твої мучені, а нарід твій вина тому.

16

There is no straw given to your servants, and they say to us, ‘Make brick!’ And indeed your servants are beaten, but the fault is in your own people.”

17

Він же каже: Ви лїниві лежибоки! Тим і верзете: Ходїмо принести жертву Господеві.

17

But he said, “You are idle! Idle! Therefore you say, ‘Let us go and sacrifice to the Lord.’

18

Ідїте ж та працюйте! Соломи не давати муть вам, а цеглу, скілько вимагають, вистачайте.

18

Therefore go now and work; for no straw shall be given you, yet you shall deliver the quota of bricks.”

19

І вбачали свою лиху годину доглядачі з Ізраїлїв, яким наказано: Не поменьшуйте виробу цегли, що дня призначеного.

19

And the officers of the children of Israel saw that they were in trouble after it was said, “You shall not reduce any bricks from your daily quota.”

20

І зоткнулись вони з Мойсейом та з Ароном, як виходили вони саме од Фараона.

20

Then, as they came out from Pharaoh, they met Moses and Aaron who stood there to meet them.

21

І промовили до них: Нехай спогляне Господь на вас і судить; бо зробили ви смердючим дух наш перед Фараоном і перед його дворянами. Дали ви меча їм у руки повбивати нас.

21

And they said to them, “Let the Lord look on you and judge, because you have made [b]us abhorrent in the sight of Pharaoh and in the sight of his servants, to put a sword in their hand to kill us.”

22

І вернувся Мойсей до Господа, і каже: Господи Боже мій! Про що напустив єси такий напуст на сих людей? І про що се послав єси мене?

22

Israel’s Deliverance Assured

So Moses returned to the Lord and said, “Lord, why have You brought trouble on this people? Why is it You have sent me?

23

З того бо часу, як увійшов я промовляти твоїм імям, він почав заподїювати зло людям сим; визволити ж із неволї людей сих не визволив єси.

23

For since I came to Pharaoh to speak in Your name, he has done evil to this people; neither have You delivered Your people at all.”

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Вихід 5

Exodus 5