Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

І рече Господь Мойсейові: Увійди до Фараона, та промов до його: Тако глаголе Господь, Бог Єврейський: Відпусти люде мої послужити менї.

1

The Fifth Plague: Livestock Diseased

Then the Lord said to Moses, “Go in to Pharaoh and tell him, ‘Thus says the Lord God of the Hebrews: “Let My people go, that they may serve Me.

2

Коли ж не схочеш одпустити людей моїх, і все таки вдержувати меш їх,

2

For if you refuse to let them go, and still hold them,

3

Се рука Господня вдарить на твою скотину в полях, на конї, на осли, на верблюди, на воли і на вівцї повітрєм тяжким вельми.

3

behold, the hand of the Lord will be on your cattle in the field, on the horses, on the donkeys, on the camels, on the oxen, and on the sheep — a very severe pestilence.

4

І сотворю я инше того часу між скотом Ізраїльським і скотом Египецьким, і не паде з усього скоту Ізраїльського нї одно.

4

And the Lord will make a difference between the livestock of Israel and the livestock of Egypt. So nothing shall die of all that belongs to the children of Israel.” ’ ”

5

І призначив Господь речінець, глаголючи: Завтра вчинить Господь сю річ в країні.

5

Then the Lord appointed a set time, saying, “Tomorrow the Lord will do this thing in the land.”

6

І вчинив Господь сю річ назавтра в раньцї, і полїг увесь Египецький скот; між скотом же в синів Ізрайлевих не пало нї одно.

6

So the Lord did this thing on the next day, and all the livestock of Egypt died; but of the livestock of the children of Israel, not one died.

7

І послав Фараон, аж ось між усїм скотом у синів Ізрайлевих не пало нї одно. Та запекле було серце в Фараона, і не одпустив людей.

7

Then Pharaoh sent, and indeed, not even one of the livestock of the Israelites was dead. But the heart of Pharaoh became hard, and he did not let the people go.

8

І рече Господь Мойсейові й Аронові: Понабирайте ви повні жменї сажі з печі, і нехай нею сипне проти неба Мойсей перед віччу Фараона й дворян його.

8

The Sixth Plague: Boils

So the Lord said to Moses and Aaron, “Take for yourselves handfuls of ashes from a furnace, and let Moses scatter it toward the heavens in the sight of Pharaoh.

9

І постане вона по всїй землї Египецькій порохом і понариває на людях і на скотинї чираки, що від гною прорвуться по всїй землї Египецькій.

9

And it will become fine dust in all the land of Egypt, and it will cause boils that break out in sores on man and beast throughout all the land of Egypt.”

10

І набравши сажі з печі стали перед Фараоном, і сипнув нею Мойсей проти неба; і понаривало чиряки струпи на людинї й на скотинї.

10

Then they took ashes from the furnace and stood before Pharaoh, and Moses scattered them toward heaven. And they caused boils that break out in sores on man and beast.

11

І не здолїли чарівники стати перед Мойсейом через чиряки; обкинуло бо чиряками чарівників і всїх Египтян.

11

And the magicians could not stand before Moses because of the boils, for the boils were on the magicians and on all the Egyptians.

12

Та закаменив Господь серце в Фараона, і не послухав їх, як і глаголав Господь Мойсейові.

12

But the Lord hardened the heart of Pharaoh; and he did not heed them, just as the Lord had spoken to Moses.

13

І рече Господь Мойсейові: Устань рано в раньцї, та й стань перед Фараоном і промов до його: Так каже Господь, Бог Єврейський: Відпусти люде мої послужити менї.

13

The Seventh Plague: Hail

Then the Lord said to Moses, “Rise early in the morning and stand before Pharaoh, and say to him, ‘Thus says the Lord God of the Hebrews: “Let My people go, that they may serve Me,

14

Сего бо разу нашлю всї муки мої на серце твоє, і дворян твоїх, і людей твоїх, щоб ти знав, що нема нїкого як я на всїй землї.

14

for at this time I will send all My plagues to your very heart, and on your servants and on your people, that you may know that there is none like Me in all the earth.

15

Нинї бо простягти б тільки руку мою, щоб ударити й тебе й люде твої повітрєм, так і зник би єси з землї.

15

Now if I had stretched out My hand and struck you and your people with pestilence, then you would have been cut off from the earth.

16

Та тільки про те щадив тебе, щоб на тобі показати потугу мою, і щоб імя моє проповідано по всїй землї.

16

But indeed for this purpose I have raised you up, that I may show My power in you, and that My name may be declared in all the earth.

17

Чи ще ж нести мешся високо проти людей моїх, що не відпустиш їх?

17

As yet you exalt yourself against My people in that you will not let them go.

18

Се дощувати му сієї доби завтра страшенним грядом, що такого не було в Египтї з того дня, як сотворено його, та й по сей день.

18

Behold, tomorrow about this time I will cause very heavy hail to rain down, such as has not been in Egypt since its founding until now.

19

Оце ж посилай, та позбирай увесь твій скот і все, що в тебе в полї. На всяку бо скотину й людину, що знайдеться в полї і не вернуться додому, вдарить гряд, і погинуть.

19

Therefore send now and gather your livestock and all that you have in the field, for the hail shall come down on every man and every animal which is found in the field and is not brought home; and they shall die.” ’ ”

20

Хто злякався слова Господнього зміж дворян Фараонових, той звелїв своїм рабам втїкати з усїєю скотиною до домівок своїх.

20

He who feared the word of the Lord among the servants of Pharaoh made his servants and his livestock flee to the houses.

21

А хто не нахилив серця свого до слова Господнього, той покинув свої раби й скотину на полях.

21

But he who did not regard the word of the Lord left his servants and his livestock in the field.

22

І рече Господь Мойсейові: Простягни руку твою до неба і вдарить гряд по всїй землї Египецькій і на людину, і на скотину, і на всяку траву на землї.

22

Then the Lord said to Moses, “Stretch out your hand toward heaven, that there may be hail in all the land of Egypt — on man, on beast, and on every herb of the field, throughout the land of Egypt.”

23

І простяг Мойсей жезло своє до неба, і дав Господь громи та гряд, і пійшов огонь по землї, і дощував Господь грядом по всїй землї Египецькій.

23

And Moses stretched out his rod toward heaven; and the Lord sent thunder and hail, and fire darted to the ground. And the Lord rained hail on the land of Egypt.

24

І вдарив гряд, і запалав огонь із грядом; гряд же був тяжко великий, що й не було такого в Египтї з того часу, як постали люде в йому.

24

So there was hail, and fire mingled with the hail, so very heavy that there was none like it in all the land of Egypt since it became a nation.

25

І побило грядом по всїй землї Египецькій усе, що було в полї, й людину й скотину, й всяку траву в полї побило грядом, і всї дерева на полях потрощив гряд.

25

And the hail struck throughout the whole land of Egypt, all that was in the field, both man and beast; and the hail struck every herb of the field and broke every tree of the field.

26

Тільки в Гозен землї, де були сини Ізрайлеві, не було гряду.

26

Only in the land of Goshen, where the children of Israel were, there was no hail.

27

І послав Фараон по Мойсея та по Арона, та й промовив до них: Провинив тепер я. Господь праведен, я ж і люде мої ледачі.

27

And Pharaoh sent and called for Moses and Aaron, and said to them, “I have sinned this time. The Lord is righteous, and my people and I are wicked.

28

Ублагайте Господа, щоб не було страшенного гуркотання та гряду; я ж відпущу вас, і більше не гаяти метесь тутеньки.

28

Entreat[a] the Lord, that there may be no more [b]mighty thundering and hail, for it is enough. I will let you go, and you shall stay no longer.”

29

І каже йому Мойсей: Скоро вийду з городу, здійму руки мої до Господа, і громи втихнуть, і гряду з дощем не буде вже, щоб зрозумів єси, що земля Господня.

29

So Moses said to him, “As soon as I have gone out of the city, I will spread out my hands to the Lord; the thunder will cease, and there will be no more hail, that you may know that the earth is the Lord’s.

30

Ти ж і дворяне твої, знаю, що не вбоялись іще Господа.

30

But as for you and your servants, I know that you will not yet fear the Lord God.”

31

А лен і ячмінь побиті, бо ячмінь колосився, а лен завязувався.

31

Now the flax and the barley were struck, for the barley was in the head and the flax was in bud.

32

Пшениця ж і жито не побиті; бо ще не дорослї.

32

But the wheat and the spelt were not struck, for they are [c]late crops.

33

І вийшов Мойсей із городу і простяг руки свої до Господа; і перестали громи і гряд, і дощ вже не лив на землю.

33

So Moses went out of the city from Pharaoh and spread out his hands to the Lord; then the thunder and the hail ceased, and the rain was not poured on the earth.

34

Як же побачив Фараон, що перестав дощ і гряд і громи, став согрішати ще, та й закаменив запекле серце своє він і дворяне його.

34

And when Pharaoh saw that the rain, the hail, and the thunder had ceased, he sinned yet more; and he hardened his heart, he and his servants.

35

І закаменїло запекле серце Фараонове, і не одпустив синів Ізрайлевих, як і глаголав Господь Мойсейові.

35

So the heart of Pharaoh was hard; neither would he let the children of Israel go, as the Lord had spoken by Moses.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Вихід 9

Exodus 9