Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
Мудрая жена устроит дом свой, а глупая разрушит его своими руками.
Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
Идущий прямым путём боится Господа; но чьи пути кривы, тот небрежёт о Нём.
В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
В устах глупого — бич гордости; уста же мудрых охраняют их.
Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
Где нет волов, там ясли пусты; а много прибыли от силы волов.
Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
Верный свидетель не лжёт, а свидетель ложный наговорит много лжи.
Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
Распутный ищет мудрости, и не находит; а для разумного знание легко.
Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
Отойди от человека глупого, у которого ты не замечаешь разумных уст.
Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
Мудрость разумного — знание пути своего, глупость же безрассудных — заблуждение.
Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
Глупые смеются над грехом, а посреди праведных — благоволение.
Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
Сердце знает горе души своей, и в радость его не вмешается чужой.
Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
Дом беззаконных разорится, а жилище праведных процветёт.
Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
Есть пути, которые кажутся человеку прямыми; но конец их — путь к смерти.
І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
И при смехе иногда болит сердце, и концом радости бывает печаль.
Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
Человек с развращённым сердцем насытится от путей своих, и добрый — от своих.
Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
Глупый верит всякому слову, благоразумный же внимателен к путям своим.
Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
Мудрый боится и удаляется от зла, а глупый раздражителен и самонадеян.
Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
Вспыльчивый может сделать глупость; но человек, умышленно делающий зло, ненавистен.
Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
Невежды получают в удел себе глупость, а благоразумные увенчаются знанием.
Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
Преклонятся злые пред добрыми и нечестивые — у ворот праведника.
Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
Бедный ненавидим бывает даже близким своим, а у богатого много друзей.
Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
Кто презирает ближнего своего, тот грешит; а кто милосерд к бедным, тот блажен.
Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
Не заблуждаются ли умышляющие зло? но милость и верность у благомыслящих.
З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
От всякого труда есть прибыль, а от пустословия только ущерб.
Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
Венец мудрых — богатство их, а глупость невежд глупость и есть.
Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
Верный свидетель спасает души, а лживый наговорит много лжи.
В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
В страхе пред Господом — надежда твёрдая, и сынам Своим Он прибежище.
Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
Страх Господень — источник жизни, удаляющий от сетей смерти.
Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
Во множестве народа — величие царя, а при малолюдстве народа беда государю.
Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
У терпеливого человека много разума, а раздражительный выказывает глупость.
Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
Кроткое сердце — жизнь для тела, а зависть — гниль для костей.
Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
Кто теснит бедного, тот хулит Творца его; чтущий же Его благотворит нуждающемуся.
Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
За зло своё нечестивый будет отвергнут, а праведный и при смерти своей имеет надежду.
У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
Мудрость почиет в сердце разумного, и среди глупых даёт знать о себе.
Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
Праведность возвышает народ, а беззаконие — бесчестие народов.