Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.
Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.
З безбожником приходить і погорда, а з безчесним — сором.
Слова в устах мужа — глибокії води; з джерела мудростї — широкий потік.
Вважати на особу безбожного — се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.
Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.
Беспутнього язик — погибель для него, а уста його — се сїть на душу його.
Нашептані слова — неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.
Недбалий в своїй роботї — се рідний брат розтратника.
Імя Господнє — се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.
Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.
Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою — покора.
Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.
Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий — хто може піддержати його?
Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.
Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.
Первий в свойму спорі — правий, та приходить його противник, й перевірює справу.
Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.
Розгнїваний брат — як утверджене місто, а звяга (з ним) — як засови в замку.
Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.
Смерть і життє — в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.
Хто знайшов добру жону — знайшов добро й одержав ласку від Господа.
Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.
Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.
← (Приповістей 17) | (Приповістей 19) →