Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
← (Приповістей 18) | (Приповістей 20) →