Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
Лїнивий каже: "Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!"
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах*, —
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.