Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі* нї пари він із уст не пустить.
Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
Хто винуватому скаже: "Ти невинен", того клясти ме люд, того зненавидить народ;
Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікові по вчинкам його.
Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожа розвалилась.
Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
← (Приповістей 23) | (Приповістей 25) →