Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Хто хоче здержати її, той намагаєсь з'упинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни.
Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,