Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
Слова царя Лемуела, царя Масси,
що їх навчила його мати:
що їх навчила його мати:
Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?*
Що, сину мій? Що, сину мого лона?
Що, сину моїх обітниць?
Що, сину моїх обітниць?
Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
Не віддавай жінкам твоєї сили,
ні твого серця тим, що царів гублять.
ні твого серця тим, що царів гублять.
Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
То не царям, о Лемуеле,
не царям вино пити,
ані князям бажати п'янких напоїв!
не царям вино пити,
ані князям бажати п'янких напоїв!
Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
Щоб вони, напившись, знову не забули,
та не покривили суду всіх, що пригноблені.
та не покривили суду всіх, що пригноблені.
Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
Дайте п'янких напоїв тому, що погибає,
і вина тим, яким на серці гірко;
і вина тим, яким на серці гірко;
Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
нехай п'є й забуде свої злидні,
і нехай більше не згадує про своє горе.
і нехай більше не згадує про своє горе.
Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
Відкрий твої уста на користь німого,
для всіх, що їм виречено погибель.
для всіх, що їм виречено погибель.
Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
Відкрий твої уста, суди по правді,
розсуди діло бідного та сіромахи.
розсуди діло бідного та сіромахи.
Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
Жінку цнотливу — хто її знайде?
Ціна її вища над перлини!
Ціна її вища над перлини!
Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
Серце її мужа покладається на неї;
йому не бракуватиме прибутку.
йому не бракуватиме прибутку.
Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
Вона чинить йому добро, не зло,
покіль віку в неї.
покіль віку в неї.
Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
Дбає про льон та вовну,
радо працює власними руками.
радо працює власними руками.
Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
Вона, немов ті кораблі купецькі,
здалека хліб привозить.
здалека хліб привозить.
Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
Встає удосвіта, дає домашнім їжу,
і пай своїм слугиням.
і пай своїм слугиням.
Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
До поля придивляється і його купує,
і з власних рук дорібку виноградник садить.
і з власних рук дорібку виноградник садить.
Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
Стан вона свій підперізує міцно,
й береться жваво до роботи.
й береться жваво до роботи.
Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
Бачить, що її праця процвітає,
світло її вночі не гасне.
світло її вночі не гасне.
Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
Руки до кужеля простягає,
а пальці її держать веретено.
а пальці її держать веретено.
Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
Вона для вбогого розтуляє долоню,
нужденному подає руку.
нужденному подає руку.
Не боїться, що ріднї студено буде; — вся семя має подвійну одежу.
Сніг не страшний для її хати,
бо вся її сім'я одягнена подвійно.
бо вся її сім'я одягнена подвійно.
Робить вона собі коври; висон, пурпур — її одежа.
Покривала вона собі готує,
льон тонкий і порфіра — її одежа.
льон тонкий і порфіра — її одежа.
Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
Мужа її шанують у воротях,
як засідає зо старшинами краю.
як засідає зо старшинами краю.
Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
Вона тче тонке полотно й продає,
і пояси купцеві доставляє.
і пояси купцеві доставляє.
Трівкість і краса — одежа її, й весело глядить вона в будущину.
Сила й гідність — її одежа,
і вона собі сміється з прийдешнього дня.
і вона собі сміється з прийдешнього дня.
Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї — лагідна наука.
Уста свої з мудрістю відкриває,
доброта науки на язиці в неї.
доброта науки на язиці в неї.
Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба — нїчо не робивши.
Ретельно наглядає за ходом справ у хаті,
хліба не знає їсти, нічого не робивши.
хліба не знає їсти, нічого не робивши.
Встають дїти, — її величають, і муж її всюди вихваляє:
Діти її встають і її величають,
муж її теж її вихваляє.
муж її теж її вихваляє.
Много женщин честивих, — ти ж усїх перевисшила!
Сила було жінок цнотливих,
ти ж перевищила усіх їх.
ти ж перевищила усіх їх.
Бо принада — річ непевна, пишна врода — річ минуща; богобоязлива ж жінка — от кого хвалити треба!
Краса — річ оманлива, врода — марна;
жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна!
жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна!