Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 4) | (Приповістей 6) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Огієнка

  • Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,
  • Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
  • Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;
  • щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
  • Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;
  • Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
  • Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.
  • та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
  • Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.
  • її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її!
  • Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівцї, й ти не розізнаєш їх.
  • Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
  • Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.
  • Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
  • Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,
  • віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
  • Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;
  • щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
  • Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.
  • щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
  • Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, —
  • І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
  • Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;
  • і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
  • Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;
  • І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
  • Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!
  • Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
  • Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.
  • Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
  • Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;
  • чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
  • Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.
  • Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
  • Нехай тобі благословене буде джерело твоє, — і втїшайсь другинею молодощів твоїх,
  • Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
  • Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.
  • вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
  • Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?
  • І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
  • Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.
  • Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
  • Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.
  • власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
  • Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.
  • помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!

  • ← (Приповістей 4) | (Приповістей 6) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025