Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, —
Сину! Якщо ти поручився за свого друга, то передав свою руку ворогові.
То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
Власні уста — міцна пастка для людини; вона попадає в тенета через губи власних уст.
Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, — бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
Сину, чини те, що я тобі наказую: рятуйся, інакше через свого друга попадеш у руки злих людей; іди, не занепадай, та й друга свого, за якого ти поручився, розворуши!
Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати — війкам твоїм;
Не давай сну своїм очам, — не дозволяй задрімати своїм повікам,
Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
аби спастися, наче сарна з тенет чи пташка із сильця.
Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
Піди до мурашки, ледарю, та, спостерігаючи за її дорогами, переповнись заздрощами й стань мудрішим за неї.
Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
Адже вона і землею не наділена, і наглядача не має, і під володарем не перебуває,
А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
але вона влітку готує багато їжі, — у час жнив робить запаси.
8a Або піди до бджоли і навчися працелюбності — як старанно вона виконує свою роботу!
8b Плоди її праці використовують для здоров’я і царі, і прості люди, — вона всіма улюблена і славна.
8c Хоча незначна в неї сила, оскільки вона шанувала мудрість, то була звеличена.
8a Або піди до бджоли і навчися працелюбності — як старанно вона виконує свою роботу!
8b Плоди її праці використовують для здоров’я і царі, і прості люди, — вона всіма улюблена і славна.
8c Хоча незначна в неї сила, оскільки вона шанувала мудрість, то була звеличена.
Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
Доки, ледарю, будеш лежати? Коли вже прокинешся зі сну?
Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
Трохи поспиш, трохи посидиш, ще трохи подрімаєш, склавши руки на грудях,
А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
тоді находить на тебе, мов поганий подорожній, убогість, і, мов добрий бігун, — нужда.
11a Якщо ж не будеш лінивим, то прийдуть твої жнива, наче джерело, а нужда втече, як поганий бігун.
11a Якщо ж не будеш лінивим, то прийдуть твої жнива, наче джерело, а нужда втече, як поганий бігун.
Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
Нерозумний і злочинний чоловік ходить недобрими дорогами.
Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
Він підморгує оком, дає знак ногою і підказує знаками на пальцях,
У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
а лукавим серцем повсякчас кує зло. Такий влаштовує колотнечу в місті.
За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку.
За це раптово прийде його погибель, смерть і безповоротне знищення.
От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
Він радий усьому, що Господь ненавидить, тож і загине через нечестивість своєї душі.
Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
Погляд гордого, злий язик, руки, що проливають кров праведного,
Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
серце, що затіває злі задуми, ноги, що поспішають чинити зло.
Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братами розсїває.
Фальшивий свідок розпалює неправду і насилає позови на братів!
Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
Сину, дотримуйся настанов свого батька і не відкидай порад своєї матері.
На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
Назавжди прикріпи їх до своєї душі, повісь на свою шию.
Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
Коли йтимеш — веди її, і нехай буде вона з тобою! А як спатимеш, нехай тебе береже, щоб і коли встанеш, говорила з тобою.
Бо заповідь — се твій сьвітильник, навчаннє — се сьвітло, дорога ж до жизнї — се докір і наука;
Адже заповідь закону — це світильник і світло, а картання і повчання — дорога життя,
Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.
аби вберегти тебе від одруженої жінки — від підступності язика чужої.
Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;
Щоб тебе не поборола зваблива краса, щоб ти не був зведений своїми очима, не був захоплений її повіками.
Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.
Адже ціна повії — така, як однієї хлібини, та жінка вловлює дорогоцінні душі чоловіків.
Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?
Чи набере хто жару за пазуху, а одягу не попалить?
Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?
Або чи може хто ходити по палючому вугіллі, та не попекти ніг?
Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.
Так само з тим, хто входить до заміжньої жінки, — жоден з тих, хто торкнеться її, не залишиться невинним.
Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;
Не дивно, якщо кого зловлять, коли краде; адже краде, щоб наситити душу, яка голодує.
А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.
Та коли піймають, віддасть усемеро! Віддавши все своє майно, він визволить себе.
Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.
А перелюбник через брак розуму губить свою душу,
Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.
терпить біль і ганьбу — і його ганьба не зніметься повік.
Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;
Адже гнів її чоловіка сповнений ревнощів. Він не пощадить в день суду,