Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Сину мій! хорони слова мої, й заповідї мої ховай у себе.
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Хорони заповідї мої й жий, і науку мою, як зїницї очей твоїх.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Понавязуй їх на палцї собі, й понаписуй їх на скрижалях серця твого.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Скажи премудростї: Ти сестра моя! а розум назви рідним (братом).
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“
Щоб вони давали острах тобі від жінки чужої, що мягкими словами промовляє.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
Ось, я раз дивився кріз крату в вікно у моїй домівцї,
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
Та й побачив серед недосьвідних, — постеріг між молодими людьми нерозумного молодика,
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
Що йшов близенько її переулок і простував до будинку її при дорозї,
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
В вечірні сумерки, в нічній темряві й мороцї.
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
І ось — зустріч йому йде молодиця в блудничій одежі, і хитрим серцем,
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
Щебетлива й невгавуща; ноги її не втерплять перебувати в домівцї в себе:
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
То на улицї, то на майдані, і переулках кує вона зраду.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
От і обняла його, поцїлувала та й каже без сорома в лицї:
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
В мене мирна жертва: сьогоднї я сповнила обітницї мої;
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
Тим і вийшла на зустріч тобі, щоб тебе відшукати, та й — знайшла тебе;
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
Постелю мою вслала я килимами, квічастими тканинами з Египту;
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
Почивальню мою запашила я миррою, алоєм та цинамоном;
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
Ходи ж, будем до самого ранку впиватись пестощами, насолоджуватись любовю;
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Мужа бо дома нема, — вибравсь у далеку дорогу;
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
Сакву грошей забрав він із собою, вернеться, як місяць у повнї засьвітить.
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
Так і приманила його ласкавим щебетаннєм, взяла гору над ним солодкими словами.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
Як стій, пійшов він за нею, як ійде віл під обух, наче пес на ланцюг, наче олень під вистріл,
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
Покіль стріла не пробє печінок йому наскрізь; так бідна пташка летить на сїло, й не знає, що воно їй на погибель.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...
Слухайте ж, дїти, мене, приникайте до слів уст моїх.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Нехай не надиться твоє серце на її дороги, не блукайся стежками її:
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Многих вона зранила й повалила й много сильних убила;
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!