Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New American Standard Bible
От і кажу собі в серцї: Дам я тобі покушати радощів, — заживай добра! Аж і се марнота.
The Futility of Pleasure and Possessions
I said to myself, “Come now, I will test you with pleasure. So enjoy yourself.” And behold, it too was futility.
I said to myself, “Come now, I will test you with pleasure. So enjoy yourself.” And behold, it too was futility.
Про сьміх сказав я: Дурниця! а про радощі: Що з вас?
I said of laughter, “It is madness,” and of pleasure, “What does it accomplish?”
Подумавши, давай я, підвеселяти себе вином, і, ходючи слїдом за премудростю, придержуватись і сієї дурницї, аж докіль побачу, що гаразд для синів людських, що повинні б вони робити під небом, живучи так недовго на сьвітї.
I explored with my mind how to stimulate my body with wine while my mind was guiding me wisely, and how to take hold of folly, until I could see what good there is for the sons of men to do under heaven the few years of their lives.
Брався я за великі працї: будував будинки, насаджував виноградники,
I enlarged my works: I built houses for myself, I planted vineyards for myself;
Заводив собі сади й огороди до прогульки, й насадив у них всяке дерево плодове;
I made gardens and parks for myself and I planted in them all kinds of fruit trees;
Я робив стави — поливати дерева, що росли в гаях у мене;
I made ponds of water for myself from which to irrigate a forest of growing trees.
Куповав бранцї й бранки, а то були в мене й домовники; були в мене стада буйної й дрібної скотини більш, нїж у всїх, що перше мене були в Ерусалимі;
I bought male and female slaves and I had homeborn slaves. Also I possessed flocks and herds larger than all who preceded me in Jerusalem.
Призбірав я собі срібло й золото й скарби з царів і земель; завів у себе сьпіваків і сьпівачок і все, що веселить людей, та всякі музичні прибори.
Also, I collected for myself silver and gold and the treasure of kings and provinces. I provided for myself male and female singers and the pleasures of men — many concubines.
Я зробивсь великим і богатим, так що переважив усїх, що бували поперед мене в Ерусалимі, а при всьому тому премудрість моя зоставалась у мене.
Then I became great and increased more than all who preceded me in Jerusalem. My wisdom also stood by me.
Чого б нї забажали очі мої, я вволяв їх волю; не уймав мому серцю нїяких радощів; серце бо моє веселилось усїми трудами моїми, й се був мій пай з усїх трудів моїх.
All that my eyes desired I did not refuse them. I did not withhold my heart from any pleasure, for my heart was pleased because of all my labor and this was my reward for all my labor.
Та як поглянув я на все, що мої руки зробили й скільки завдавав я собі клопоту, працюючи, — бачу, що все воно марне, тільки мучить дух, і нїякої з того користї під сонцем.
Thus I considered all my activities which my hands had done and the labor which I had exerted, and behold all was vanity and striving after wind and there was no profit under the sun.
І завзявсь я міркувати, що воно премудрість і що таке воно дурнота та без'ум; (Що вдїє той, що по царі постане? Вже з давен воно зроблено.)
Wisdom Excels Folly
So I turned to consider wisdom, madness and folly; for what will the man do who will come after the king except what has already been done?
І я побачив, що мудрість бере гору над дурнотою, як сьвітло над темрявою:
And I saw that wisdom excels folly as light excels darkness.
У мудрого очі в голові, а дурний ходить потемки; та пізнав я й те, що суджено долю однаку й сьому й тому.
The wise man’s eyes are in his head, but the fool walks in darkness. And yet I know that one fate befalls them both.
І кажу сам собі; доля дурного, се й моя доля. Про що ж менї було добиватись мудростї? І мусїв сказати сам собі: І се марнота!
Then I said to myself, “As is the fate of the fool, it will also befall me. Why then have I been extremely wise?” So I said to myself, “This too is vanity.”
Мудрого не будуть споминати вічно, так само як і дурного; в будущинї все забудесь, — і, о горе! мудрий вмірає так само, як і дурний.
For there is no lasting remembrance of the wise man as with the fool, inasmuch as in the coming days all will be forgotten. And how the wise man and the fool alike die!
І зробилось менї життє ненавидним, і огидло менї все, що дїється під сонцем; бо все воно марнота й утома духа.
So I hated life, for the work which had been done under the sun was grievous to me; because everything is futility and striving after wind.
І зненавидїв я всю працю мою, що працював під сонцем; бо маю все те зіставити другому, хто постане по менї.
The Futility of Labor
Thus I hated all the fruit of my labor for which I had labored under the sun, for I must leave it to the man who will come after me.
А хто знає, чи він буде мудрий, чи дурний? Однакже він буде панувати над тим усїм, що я трудом здобував, та показав себе мудрим під сонцем. І ось — марнота!
And who knows whether he will be a wise man or a fool? Yet he will have control over all the fruit of my labor for which I have labored by acting wisely under the sun. This too is vanity.
І я одвернувся й вговорював моє серце, відречись усього, над чим працював під сонцем;
Therefore I completely despaired of all the fruit of my labor for which I had labored under the sun.
Инший бо працює з розумом, розсудливо й корисно, та й мусить покинути працю свою комусь такому, що не робив нїчого в тому, як коли б воно йому належалось. Се марнота, се річ вельми сумна!
When there is a man who has labored with wisdom, knowledge and skill, then he gives his legacy to one who has not labored with them. This too is vanity and a great evil.
Бо що буде чоловікові за всї працї його, що томив себе, й за всю журбу серця свого під сонцем?
For what does a man get in all his labor and in his striving with which he labors under the sun?
Щодня він журився й побивався, ба й у ночі не було впокою. Чи ж не марнота се?
Because all his days his task is painful and grievous; even at night his mind does not rest. This too is vanity.
Не у власті людській і се добро, щоб їсти да пити й насолоджувати душу свою тим, що працею здобув. Я пересьвідчивсь, що й се з руки Божої;
There is nothing better for a man than to eat and drink and tell himself that his labor is good. This also I have seen that it is from the hand of God.
Бо хто може їсти і вживати без його ласки?
For who can eat and who can have enjoyment without Him?
Тому бо, хто вгоден йому, дає він мудрість і знаттє й радощі; а грішному, щоб запобігав, дбав і до купи збірав, а вкінцї зіставив тому, кого Бог вподобав. Тут знов — марнота й утома духа.
For to a person who is good in His sight He has given wisdom and knowledge and joy, while to the sinner He has given the task of gathering and collecting so that he may give to one who is good in God’s sight. This too is vanity and striving after wind.