Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Не квапся язиком, і серце твоє нехай не посьпішає вимовляти слово перед Богом. Бог бо на небі, а ти на землї; тим нехай у тебе буде слів не багацько.
Не квапся устами твоїми, і серце твоє хай не спішиться вимовляти слово перед Богом, бо Бог на небі, а ти на землі: тим слів твоїх нехай буде мало.
Бо як сни снуються тодї, як багацько клопотів, так і мова дурного виявлює себе многостю слів.
Від багатьох клопотів походять сни, а від сили слів — дурні розмови.
Як обречешся обітом перед Богом, то не гайсь його спевнити, не любить бо він дурних; спевни твою обітницю.
Коли ти обречешся обітом перед Богом, не гайсь його виконати: Бог бо не любить дурнів; що обіцяв ти, те виконай.
Лучше не обітувати, нїж, обітувавши, не спевнити.
Ліпше тобі не обрікатись, ніж обректись і не виконати.
Не давай устам твоїм уводити тебе в провину, й не кажи ангелам (Божим): Се була похибка. На що тобі того, щоб Бог прогнївався за твої слова та й в нїщо обернув дїло рук твоїх?
Не давай твоїм устам уводити тебе в провину і не кажи перед посланцем: це сталось, мовляв необачно, — щоб Бог не розгнівивсь на твоє слово і діло рук твоїх не знищив.
Бо, як у многих видивах сонних, так і в многих словах — багато марноти. Нї! ти бійся Бога.
Бо де багато снів і де багато слів — там марнота. Ти ж бійся — Бога.
Як побачиш у якій країнї, що тїснять убогого та суд і правду насилують, то не дивуйся тому, бо над високим стоїть висший, а над ними ще висший;
Як побачиш у якійнебудь країні, що вбогого гноблять та ґвалтують суд і правду, то не дивуйся тому, бо над високим чатує вищий, а над ними ще вищий.
Перед же веде в цїлій країнї — царь, а сей дбає про всю країну.
Користь для краю в усьому — цар, який дбає про оброблені поля.
Хто любить гроші, не вдовольниться нїколи, хто ж любить багацтво, не похіснуєсь ним. А се — марнота.
Хто любить гроші, не має їх досить; а хто любить достатки, ніякої користи з них не має. Це теж марнота.
Намножується статків, та бо намножується й тих, що їх спотребовують; і яке ж тому добро, чиї вони: хиба що дивиться на них своїми очима?
Множаться статки, множаться й ті, що їх поїдають; і яка користь тому, хто їх має, крім хіба-що тієї, що дивиться на них очима?
Роботящий солодко спить, чи він ізїв мало, чи багацько; а пересит не дає багатому заснути в смак.
Солодкий сон робітника, чи з'їсть багато він, а чи мало; багатого ж пересит не дає йому заснути.
Є ще одна доскулююча неміч, яку я бачив під сонцем; багацтво, що береже багатий на шкоду собі.
Є наболіле лихо, що я бачив під сонцем: багатство, що зберігається власником йому ж на шкоду.
Гине се багацтво через нещасливі пригоди; в його родиться син, і йому нїчо не допадеться в руки.
І пропадає те багатство через якусь лиху пригоду, і як народжується в нього син, не має він у руках нічого.
Як вийшов нагим із материної утроби, таким і відходить, яким прийшов, і з усього, що придбав працею, не візьме, щоб понести в руцї своїй.
Як вийшов з лона матері своєї нагий, так і повернеться; нічого не візьме за свою працю, щоб понести в руці з собою.
Се ж велике лихо: яким прийшов, таким і відходь! Яка ж йому тодї користь, що завдавав собі працї на вітер?
Це теж болюче лихо: яким прийшов, таким і відійде! Яка ж йому користь, що працював на вітер?
А він увесь вік свій їв у потемках, у великій журбі, в досадї та прикростях!
Та ще й до того увесь свій вік провів у темряві, в журбі, у великім гніві, у болях та досаді.
От же що здалось менї добрим: їсти й пити та солодко вживати добра з працї своєї під сонцем через увесь час життя свого, що Бог йому дав; бо ж се доля його.
Ось що я визнаю за добре, за слушну річ для людини: їсти й пити та заживати собі добра з усієї праці, якою людина трудиться під сонцем за час свого життя, що Бог дає їй: така бо вже її доля.
І коли дав кому Бог багацтво й достаток, і дозволив ними користуватись та брати з них свій пай, так се — дар Божий.
Також кожен чоловік, якому Бог дає багатство й достатки, дозволяє їх споживати, брати з них свою частку та при своїй праці веселитись, — і це дар Божий.