Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
Ліпше добре ім'я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має.
Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.