Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
Добре ім’я краще, ніж добра олія, і день смерті, ніж день народження.
Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
Краще йти в дім плачу, ніж іти в дім розпивання, оскільки це — кінець усякого чоловіка, і хто живе, покладе до свого серця.
Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
Кращий смуток від сміху, бо в смутку обличчя серце зробиться добрим.
Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
Серце мудрих — у домі плачу, а серце безумних — у домі радості.
Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
Краще слухати картання мудрого, ніж чоловіка, що слухає пісню безумних.
Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
Адже сміх безумних, як голос тернини під казаном. І це — марнота.
Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
Бо пригноблення виводить із рівноваги мудрого й губить серце його шляхетності.
Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
Краще кінець справи від її початку, кращий довготерпеливий від того, що надимається духом.
Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
Не поспішай палати гнівом у твоєму дусі, бо гнів спочине в подолі беззаконних.
Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
Не скажи: Що сталося, чому ранішні дні були кращі від цих? Бо ти про це не запитав у мудрості.
Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
Мудрість добра з роздаванням спадку і корисна для тих, що бачать сонце.
Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
Адже мудрість у своїй тіні, як тінь срібла, і надмір знання мудрості оживить того, що її посідає.
Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
Поглянь на Божі створіння. Бо хто зможе прикрасити того, кого Бог скрутив?
У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
У день доброти живи в добрі, а в дні зла гляди. І це співзвучним цьому зробив Бог задля того, щоб людина після себе не знайшла нічого.
На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
Я все побачив у днях моєї марноти. Є праведний, що гине у своїй праведності, і є безбожний, що залишається у своєму злі.
Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
Не ставай дуже праведним і не мудруй надмірно, щоби часом ти не зійшов з розуму.
Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
Не будь дуже безбожним і не стань твердим, щоб ти не помер не у свій час.
Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
Добре тобі триматися цього, і тим не опогань свою руку, бо хто боїться Бога, тому пощастить в усьому.
Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
Мудрість допоможе мудрому більше, ніж десять володарів, що є в місті.
Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
Адже немає на землі праведної людини, яка чинитиме добро і не згрішить.
Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
І не прикладай твоє серце до всіх слів, які скажуть, щоб ти не почув твого раба, який тебе проклинає,
Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
бо він багаторазово заподіє тобі зло, із численними повтореннями зробить зло твоєму серцю, щоб і ти інших проклинав.
Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
Це все я випробував мудрістю. Я сказав: Стану мудрим, —
Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
і вона віддалилася від мене, подалі від того, що була, і глибину глибини, хто її знайде?
Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
Обійшов я і моє серце, щоб пізнати, аби розвідати і знайти мудрість і ліки, і пізнати безумність, твердість і крутійство безбожних.
І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
І знаходжу я гіркіше за смерть, жінку, яка є пасткою, і її серце — сіті, її руки — кайдани. Добре перед обличчям Бога звільнитися від неї, і хто грішить, схоплений буде нею.
От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
Поглянь, це я знайшов, — сказав Екклезіаст, — одне по одному, щоб віднайти задум,
А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
який ще шукала моя душа, та я не знайшов. Я знайшов одного чоловіка з тисячі, та жінки в усьому цьому я не знайшов.