Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Нехай він цїлує мене поцїлунком уст своїх! Ласкавість бо твоя над вино солодша.
Любими пахощами пахне імя твоє, наче миро розлите, тим то дївицї тебе улюбили.
Притягни мене 'д собі, — ми побіжимо за тобою; царь запровадить мене в палати свої, — будемо захвачуватись і радїте тобою, ласку твою над вино вихваляти; — о, не помилилися тим, що влюбили тебе!
Дочки Ерусалимські! я смуглява собі, та гарна, мов ті намети Кедарські, мов килими в Соломона.
Ви не дивітесь, що я смуглява, — се сонце мене осмалило: Сини матері моєї погнївались на мене, заставили мене стерегти виноградник, — власного ж виноградника я не стерегла.
З'ясуй же, душі моїй любий: де ти пасеш? де о півднї опочиваєш? чом блукатись менї коло отар товарішів твоїх?
Як сього ти не знаєш, найкрасша між женщинами, то йди слїдом за вівцями й паси кізлята твої уз шатер, що пастухи собі понапинали.
Ти, моя любо, в мене, мов та кобилиця в колесницї в Фараона, (згорда виступаєш).
Прегарні щоки твої в ланцюжках, шия в тебе у коралях;
Ланцюжки золоті зробимо тобі з срібними кропками.
Доки царь був за столом своїм, видавав нард мій пахощі свої.
Милий мій — мов китиця мирри, у мене на грудях,
Милий мій у мене — мов гроно кипрове в виноградниках Енгадських.
Гарна ти, моя мила, о, яка ти гарна! очі в тебе гулубині.
А ти, мій любий — прехороший, уродливий! а постеля наша — мов трава зелена;
Крівля домів наших — кедри, криша — кипариси.
← (Екклезіаста 12) | (П. Пісень 2) →