Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Екклезіаста 12) | (П. Пісень 2) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Нехай він цїлує мене поцїлунком уст своїх! Ласкавість бо твоя над вино солодша.
  • Пісня пісень, яка складена Соломоном.
  • Любими пахощами пахне імя твоє, наче миро розлите, тим то дївицї тебе улюбили.
  • Нехай мене поцілує поцілунком своїх уст, бо твої груди кращі за вино,
  • Притягни мене 'д собі, — ми побіжимо за тобою; царь запровадить мене в палати свої, — будемо захвачуватись і радїте тобою, ласку твою над вино вихваляти; — о, не помилилися тим, що влюбили тебе!
  • і запашність твого мира понад усі аромати, твоє ім’я — пролите миро. Через це дівчата тебе полюбили,
  • Дочки Ерусалимські! я смуглява собі, та гарна, мов ті намети Кедарські, мов килими в Соломона.
  • притягнули тебе, — ми побіжимо за тобою за запахом твого мира. Цар мене привів до своєї світлиці. Давай будемо радіти і веселитися тобою, полюбимо твої груди понад вино. Праведність тебе полюбила.
  • Ви не дивітесь, що я смуглява, — се сонце мене осмалило: Сини матері моєї погнївались на мене, заставили мене стерегти виноградник, — власного ж виноградника я не стерегла.
  • Я — чорнява і красива, дочки Єрусалима, як і поселення Кидару, як кожухи Соломона.
  • З'ясуй же, душі моїй любий: де ти пасеш? де о півднї опочиваєш? чом блукатись менї коло отар товарішів твоїх?
  • Не дивіться на мене, що я — смаглява, бо сонце до мене поставилося з погордою. Сини моєї матері сперечалися зі мною, вони мене поставили сторожкою у виноградниках, а свого виноградника я не оберегла.
  • Як сього ти не знаєш, найкрасша між женщинами, то йди слїдом за вівцями й паси кізлята твої уз шатер, що пастухи собі понапинали.
  • Сповісти мені, ти, кого полюбила моя душа, де пасеш, де спочиваєш у полудень, щоб я не стала, як та, котра покривається наміткою біля стад твоїх друзів.
  • Ти, моя любо, в мене, мов та кобилиця в колесницї в Фараона, (згорда виступаєш).
  • Якщо себе не знаєш, красуне між жінками, ти вирушай по слідах отар і паси твоїх козенят біля поселень пастухів.
  • Прегарні щоки твої в ланцюжках, шия в тебе у коралях;
  • Моя подруго, я тебе вподібнив до мого коня, який в колісницях фараона.
  • Ланцюжки золоті зробимо тобі з срібними кропками.
  • Які гарні твої щоки, — немов горлиці, а твоя шия, як намисто.
  • Доки царь був за столом своїм, видавав нард мій пахощі свої.
  • Зробимо для тебе золоті фігурки зі срібними цятками.
  • Милий мій — мов китиця мирри, у мене на грудях,
  • Поки цар за своїм столом, мій нард видав свій запах.
  • Милий мій у мене — мов гроно кипрове в виноградниках Енгадських.
  • Мій коханий для мене — в’язанка стакту, він умостився між моїми грудьми.
  • Гарна ти, моя мила, о, яка ти гарна! очі в тебе гулубині.
  • Мій коханий для мене — кіпрійське гроно у виноградниках Енґадда.
  • А ти, мій любий — прехороший, уродливий! а постеля наша — мов трава зелена;
  • Ось ти красива, моя подруго, ось ти вродлива, твої очі голубині.
  • Крівля домів наших — кедри, криша — кипариси.
  • Ось ти красивий, мій коханий, і красень. Біля нашого ліжка — тінь,

  • ← (Екклезіаста 12) | (П. Пісень 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025