Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Що лилїя між тернами — те мила моя між дївами.
— Что лилия между тёрнами, то возлюбленная моя между девицами.
Яблоня між деревами лїсними — се мій милий між молодиками. В холодку під нею любо седїти менї, овощі її солодкі піднебінню мойму.
— Что яблоня между лесными деревьями, то возлюбленный мой между юношами. В тени её люблю я сидеть, и плоды её сладки для гортани моей.
Він увів мене в дім веселої гостини, а стяг його надо мною — любов.
Он ввёл меня в дом пира, и знамя его надо мною — любовь.
Покріпіть мене вином, осьвіжіть мене яблоками: від любови знемогаю.
Подкрепите меня вином, освежите меня яблоками, ибо я изнемогаю от любви.
Лїва рука його під головою в мене, правою мене він обнімає.
Левая рука его у меня под головою, а правая обнимает меня.
Заклинаю ж вас, дочки Ерусалимські, на серни й оленицї польні, не будїть, не розрухуйте милої моєї, аж доки їй вгодно!
Заклинаю вас, дщери Иерусалимские, сернами или полевыми ланями: не будите и не тревожьте возлюбленной, доколе ей угодно.
Се голос любого мого! ось, він ійде, скаче через гори; перескакує узгірря!
— Голос возлюбленного моего! вот, он идёт, скачет по горам, прыгает по холмам.
Бо ж мій милий — мов той сугак, мов той олень молоденький! Глянь, стоїть він за стїною в нас, у віконце зазирає, і кріз крати поглядає.
Друг мой похож на серну или на молодого оленя. Вот, он стоит у нас за стеною, заглядывает в окно, мелькает сквозь решётку.
Ось мій любий говорить до мене: Встань, моя ти мила, вийди, прекрасна моя!
Возлюбленный мой начал говорить мне: встань, возлюбленная моя, прекрасная моя, выйди!
Квітки вбірають землю; час пісень настиг; в лугах наших голос горлицї чути;
цветы показались на земле; время пения настало, и голос горлицы слышен в стране нашей;
Завязки фіґ показались на фіґовинї; виноград зацвив і дише любим своїм цьвітом. Уставай, моя ти люба, вийди, пишна вродо!
смоковницы распустили свои почки, и виноградные лозы, расцветая, издают благовоние. Встань, возлюбленная моя, прекрасная моя, выйди!
Голубко моя в росколинах скелї, схована в дупловинї! покажи менї лице твоє, дай голос твій почути; голос твій такий солодкий, образ твій такий принадний!
Голубица моя в ущелье скалы под кровом утёса! покажи мне лицо твоё, дай мне услышать голос твой, потому что голос твой сладок и лицо твоё приятно.
Ловіть нам лисицї, молодії лисинята, що псують наш виноградник, — виноградник у цьвіту наш!
— Ловите нам лисиц, лисенят, которые портят виноградники, а виноградники наши в цвете.
Мій любий менї належить, а я йому; він пасе серед лилїй.
— Возлюбленный мой принадлежит мне, а я ему; он пасёт между лилиями.