Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
Нехай прибуде милий мій у сад свій, нехай споживає солодкі овощі в йому! — Ось і прийшов я в мій сад, моя сестро, моя ти дружино; набрав мирри з пахощами моїми, з'їв крижку з медом моїм, напився вина мого, запив його молоком моїм. Смакуйте ж і ви, друзї, пийте й їжте вволю, мої ви любі!
            [Он говорит] Моя дорогая, невеста моя, вошёл в мой сад, я мирру собрал и пряности. Я ел мёд из сотов, пил молоко и вино. [Женщины говорят с Возлюбленными] Друзья возлюбленные, пейте, ешьте, пьянейте от любви!
            Сплю я, та серце в мене не спить; ось голос милого! він у віконце постукує: Відчини ж менї, сестро моя, дорога моя, голубко моя, чиста моя! Вся голова в мене росою припала, кучері мої — нічними краплями.
            [Она говорит] Я сплю, но не спит моё сердце, я слышу — стучится возлюбленный. "Открой мне, любовь моя, голубка моя, моя безупречная. Мои волосы мокры от росы и от ночного тумана".
            Я роздяглась уже, — як знов одягатись? я ноги помила, як же їх валяти?
            Я сняла одежды мои, что же снова мне одеваться? Я вымыла ноги мои, что опять мне их пачкать?
            Милий мій крізь дїрку руку просунув, і внутро моє зворушилось од сього.
            Но возлюбленный мой руку кладёт свою на щеколду и всё внутри меня всколыхнулось навстречу ему.
            Я встала, відсунути милому засов, а з моїх рук покапала мирра, і з палцїв моїх капала мирра на ручки замку.
            Встала я ради возлюбленного, мирра капала с пальцев моих на щеколду.
            Я відчинила любому мойму, аж се милий відвернувся і зникнув уже. А в менї ж і дух завмер був, як він говорив! Кинусь тодї шукати, — нїде не знаходжу; стала кликати, — та не озиваєсь до мене.
            Я открыла возлюбленному, а он уже ушёл. Душа моя обмерла, я искала его, но не находила. Я звала, но он не отзывался.
            Стріла мене сторожа ув обходї міста: побили мене, зранили мене, здерли з мене намітку ті, що стерегли муру.
            Меня встретила стража, обходящая город, они избили и изранили меня и плащ мой отобрали.
            Ой заклинаю ж вас, дочки Ерусалимські: стрівши мого милого, скажіте йому, що гину з любови.
            Молю вас, дочери Иерусалима, если встретите возлюбленного моего, передайте ему, что я от любви изнемогаю.
            Чим же твій любий всїх любих переважує, ти, уродливша проміж усїма дївоньками? Чим се дорогий твій лучший над инших, що ти про його так нас заклинаєш?
            [Женщины Иерусалима отвечают] Чем, красавица, твой возлюбленный лучше других? Чем он лучше, что ты нас так об обещании молишь?
            Любий мій — білий, і румяний, красший за десять тисяч инших;
            [Она отвечает Женщинам Иерусалима] Мой возлюбленный загорелый и лучезарный. Он выделяется из десяти тысяч мужчин.
            Голова в його — чисте золото; кучері филясті, а чорні, як ворон;
            Голова его — чистое золото, волосы его волнистые черны, как вороново крыло.
            Очі в його — чисті, мов голуби, що при потоках водних, наче в молоцї скупані, седять щасливі.
            Глаза его — словно голуби у ручья, купающиеся в молоке, словно драгоценный камень в оправе!
            Щоки його — цьвітник пахущий, грядочки принадного зілля; губи — мов ті лилїи, що капле з їх мирра;
            Щёки его — сад ароматный, как цветы для духов, губы его-лилии, с которых капает мирра.
            Руцї його — мов з золота уточені, в хризолити оправні; тїло — його — наче слоновая кість у сапфирах;
            Руки его — золотые стержни, украшенные драгоценностями, тело его — слоновая кость, сапфирами украшенная.
            Нозї — стовпи мармурові, поставлені на золотих підніжках; вид же його, як Ливан; величен, як кедри;
            Ноги его — колонны мраморные, на подножиях из чистого золота. Он высок, как лучший кедр Ливана.