Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
Того часу занедужав Езекія на смерть. І прийшов до його пророк Ісаїя Амосенко й рече до його: Так говорить Господь: Упорядкуй дом твій, бо вмреш, не одужаєш.
Езекия в то время заболел смертельной болезнью. Пророк Исайя навестил его и сказал: "Господь передал мне такие слова для тебя: ты скоро умрёшь, поэтому ты должен сделать завещание своей семье. Ты не поправишься, ты умрёшь".
І повернувся Езекія лицем до стїни, й молився Господеві сими словами:
Езекия повернулся в сторону храма и начал молиться:
Ой Господи! спогадай же, що я щиро й неподїленим серцем ходив перед лицем твоїм і чинив те, що тобі до вподоби. Та й заплакав Езекія в голос.
"Господи, вспомни, что всегда перед Тобой я был чист и честен сердцем своим, я делал то, что было Тебе угодно". И Езекия горько заплакал.
Ійди й промов до Езекії: Так говорить Господь, Бог предка твого Давида: Почув я молитву твою, побачив сльози твої і ось я придам тобі віку ще пятнайцять років;
"Пойди к Езекии и скажи, что Господь, Бог Давида, отца твоего, говорит: "Я услышал молитву твою и увидел слезы твоего горя. Я добавлю тебе пятнадцать лет жизни.
Ще ж визволю тебе й сей город із потали в царя Ассирийського, й берегти му сей город від нападу.
Я спасу тебя от царя Ассирии и защищу твой город". Но Езекия спросил Исайю: "Что это за знамение Господнее, убеждающее, что я излечусь, что я буду ходить в храм Господний?"
І ось що буде тобі знаком од Господа, що справдить Господь слово, яке виповів:
"Вот знамение тебе от Господа в знак того, что Он исполнит слово Своё.
От я заверну на десять ступнїв назад тїнь сонячну, що пройшла вже на сонцевказові Ахазовому. І вернулося сонце на десять ступнїв, що пройшло по сонцевказу.
Он говорит: "Посмотри, Я возвращаю тень на ступени Ахаза на десять ступеней назад". И сказал тогда Исайя Езекии: " Ты должен надавить смоквы и приложить это к ране своей. Тогда ты излечишься".
Молитва Езекіїна, царя Юдейського, як він нездужав, та й знов одужав од своєї недуги:
Вот письмо Езекии, когда он выздоровел от болезни:
Я сказав був собі: в серединї лїт моїх маю оце відійти до воріт преисподньої; однято менї останок віку мого.
Сказал я себе, что буду до старости жить, но пришло моё время пройти сквозь ворота преисподней, где я останусь навсегда.
І говорив я: Не побачу вже Господа Бога (в дому його) між людьми живими; не побачу й людини зміж тих, що живуть на сїм сьвітї;
И я сказал, что не увижу Господа, я не увижу более людей.
Домівка моя розбираєсь із місця та й забіраєсь од мене, як будка пастуша; перетяте, мов (нитка) у ткача, життє моє. Так, він відотне мене од основи; день і ніч ждав я, що ти пошлеш уже конець життю мойму.
Мой дом, шатёр пастушеский, снят с места, со мной покончено, как с тканью, которую сворачивают, срезая с ткацкого станка. Ты рано жизнь мою закончил.
Я ждав до ранку; він бо, як лев, покрушив костї мої; день і ніч думав я, що тут-тут нашлеш конець менї.
Всю ночь рыдал я громко, но все мои надежды рассыпались, как кости в пасти льва. Ты рано жизнь мою закончил.
Наче журавель, як пискля у ластівки, пищав я, тужив як голуб, сумно глядїли в небо очі мої: Господи, я придавлений, рятуй мене!
Как голубь плакал я, щебетал, как стриж, и в скорби я глядел на небо: Владыка, подтверди, что мне поможешь, яви мне доказательство того.
Що ж казати менї, коли він так сказав і вчинив? Тихо буду переходити (в гадках) кожний рік жизнї моєї, споминати горе серця мого.
Что я могу сказать? Господь дал мне ответ и сделал так, что всё это случилось! Смиренен буду я остаток жизни, ибо мне горько на душе.
Господи! так усї жиють, — сим кріпиться й жиє дух мій; та ти оздоровиш мене, — подаруєш життє менї.
Владыка мой, так оживи мой дух тяжёлым испытанием и помоги стать сильным и здоровым духу моему, верни здоровье мне и жизнь мне возврати!
Та ось — гіркість моя вийшла менї на добро; ти бо вирвав душу мою від ями погибельної, кинув позад себе гріхи мої.
Взгляни, минули мои беды, мир снизошёл ко мне. Ты меня сильно любишь, Ты мне не дал уйти в могилу и все мои грехи отбросил далеко.
Бо не безодня славить тебе, не смерть вихваляє тебе, не ті, що лягли в могилї, вповають на твою правду.
Не воспевают мёртвые Тебя, кто в преисподней, тот не восхваляет Тебя, не верит в Твою помощь, они в могилах и всегда молчат.
Живий, — тілько живий прославляє тебе, як я оце тепер; за те ж буде отець переказувати дїтям вірність твою.
Кто жив, как я сейчас, те Тебя хвалят. И должен детям передать отец, что верить можно лишь в Тебя.