Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Седекії було двайцять і один рік, як став царем, а царював він у Ерусалимі одинайцять років. Імя матери його було Хамуталь — Ереміївна, родом із Либни.
Коли був двадцять перший рік Седекії в його царюванні, а одинадцять років він царював у Єрусалимі. Ім’я його матері — Амітал, дочка Єремії з Ловени.
І чинив він таке, що було не до вподоби Господеві, притьма як чинив Йоаким.
Через те був гнїв Господень над Ерусалимом та над Юдою такий, що відкинув їх від лиця свого. І одпав Седекія од царя Вавилонського.
І сталось: у девятому роцї свого царювання, у десятому місяцї прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, сам і все військо його проти Ерусалиму, й облягли його та й насипали навкруги його вал.
І було, що в дев’ятому році його царювання, у десятому місяці, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар Вавилону, і вся його сила проти Єрусалима, і його оточили та оббудували його чотирикутним камінням довкола.
І був город ув облязї до одинайцятого року царювання Седекіїного,
І прийшло місто в оточення аж до одинадцятого року царя Седекії.
У четвертому ж місяцї, на девятий день місяця, опановала голоднеча город і люде не мали що їсти.
У дев’ятий день місяця посилився голод у місті й не було хліба для народу землі.
То ж зроблено проломину в міскім мурі, й (царь та й) усї військові люде втекли вночі через ворота, що між двома мурами коло царського саду, та й пійшли дорогою в степ, — Халдеї ж облягали місто навкруги.
І пробилося місто, і всі боєздатні чоловіки вийшли вночі дорогою брами посеред стіни і передостіння, що було біля саду царя, а халдеї — поряд з містом, довкола. І пішли дорогою до Арави,
І погналось військо Халдейське за царем та й наздогнали Седекію в степах Ерихонських, а все його військо порозбігалось од него.
і сила халдеїв гналася за царем, і схопили його далі, за Єрихоном, а всі його слуги розсипалися від нього.
І схопили царя та й повели до царя Вавилонського в Риблу, в Емат-країнї, й той вирік йому засуд:
І схопили царя, і привели його до царя Вавилону в Девлат, і він заговорив до нього із судом.
Царь Вавилонський велїв позаколювати синів Седекіїних перед його ж очима, так само заколено й усїх князїв Юдейських в Риблі;
І порізав цар Вавилону синів Седекії на його очах, і порізав в Девлаті всіх володарів Юди.
Седекію ж ослїпили, закували в кайдани, й повів його царь Вавилонський у Вавилон та й посадив у вязницю аж до дня смертї його.
І осліпив очі Седекії та зв’язав його оковами по ногах, і відвів його цар Вавилону у Вавилон, і дав його до дому млина аж до дня, коли помер.
У пятому ж місяцї, на десятий день місяця, — се був девятнайцятий рік царювання Навуходонозорового, прибув Навузардан, отаман прибічників, вірний слуга в царя Вавилонського, в Ерусалим,
І п’ятого місяця, десятого дня місяця прийшов до Єрусалима Навузардан, архімаґир [1] , що стояв перед обличчям царя Вавилону.
І спалив дом Господень і царську палату та й усї великі будинки в Ерусалимі;
І він запалив Господній дім і дім царя, і всі доми міста, і вогнем спалив усякий великий дім.
Усї ж мури навкруги Ерусалиму повалило військо Халдейське, що було при отаманові прибічників.
І халдейська сила, що з архимаґиром, знищила весь мур Єрусалима довкола.
А останок люду, що зостававсь у городї й утїкачів, що перейшли були до царя Вавилонського, й загалом простий нарід перевів Навузардан, старший над прибічниками, в Вавилон.
Тілько немного вбогих людей зоставив Навузардан, отаман прибічників, у краю виноградарями та пахарями (хлїборобами).
І архимаґир залишив останок народу як виноградарів і як землеробів.
А стовпи мідяні, що були в Господньому дому, й підніжки, й мідяне море, що було в храму Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали всю мідь із них у Вавилон.
А мідні стовпи, що в Господньому домі, і підставки та мідне море, що в Господньому домі, халдеї розбили і взяли їхню мідь, і віднесли до Вавилону.
Позабірали й казани, лопатки, ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано до служби;
І вінець, і посуд, і вилки, і весь мідний посуд, ті приладдя, якими служили:
І полумиски й клїщики, чаші, й кубки й кадильницї й кінви, що нї було золоте й срібне, позабірав отаман прибічників.
саффоти [2] і масмароти [3] , посуд для олії, світильники, кадильниці, чаші, які були із золота, золоті, та які були зі срібла, срібні, взяв архімаґир, —
Стовпи два, одно море й дванайцять мідяних волів, що служили за підніжки, а що постарав царь Соломон до Господнього дому, — мідї з усього того посуду не було ваги.
і два стовпи, і одне море, і дванадцять мідних телят під морем, які зробив цар Соломон для Господнього дому. Не було ваги їхній міді.
А ті стовпи були, кожний стовп вісїмнайцять локот заввишки, й поворозка в дванайцять локот обіймала його; а були вони порожні в серединї, стїнки ж були на чотирі палцї.
І стовпи, тридцять п’ять ліктів висота одного стовпа, і шнур — дванадцяти ліктів довкола нього, і його товщина — чотири пальці в обводі,
А на стовпі був мідяний вінець, на пять локот заввишки, й сїтка й гранатові яблочка навкруги вінця, усе мідяне; те ж саме й на другому стовпі з гранатовими яблочками.
і на них — мідна капітель, і п’ять ліктів у довжину висота однієї капітелі, і сітка, і гранатові яблука на капітелі довкола — усі мідні. І так само другий стовп, вісім гранатових яблук по ліктю, у дванадцять ліктів.
А було висящих гранатових яблок девятьдесять і шість, усїх же яблок, сїтками обведених — сотня.
І було дев’яносто шість гранатових яблук на одному боці, а всіх гранатових яблук на сітці довкола було сто.
І взяв отаман прибічників первосьвященника Сераїю і второго сьвященника Зефанїю й трьох придверників.
І архімаґир взяв першого священика і другого священика, і трьох, що стерегли дорогу,
А з городу взяв одного скопця, що старшинував над військовими людьми, та сїмох невідступних прибічників царських, що знайдено в городї, і головного писаря військового, що затягав людей в країнї до військової служби, та шістьдесять чоловіка з народу землї, що знайдено в містї.
і одного євнуха, який був наставлений над боєздатними чоловіками, і сім славних мужів перед обличчям царя, яких знайшли в місті, і писаря сил, який пише для народу землі, та шістдесят чоловік із народу землі, яких знайшли посеред міста.
Оцїх то позабірав Навузардан, отаман прибічників, та й одвів їх до царя Вавилонського в Риблу;
І Навузардан, архімаґир, узяв їх і привів їх до царя Вавилону в Девлат,
Царь же Вавилонський повелїв повбивати їх у Риблї, в Емат-країнї. Так і виселено Юду з землї його.
і цар Вавилону повбивав їх у Девлаті, у землі Емата.
Ось скілько люду поодводив Навуходонозор: у сьомому роцї (царювання свого) три тисячі двайцять і три Юдеї;
У вісїмнайцятому роцї Навуходонозоровому — з Ерусалиму вісїм сот трийцять і дві душі;
У двайцять третьому роцї Навуходонозоровому одвів Навузардан, отаман прибічників, Юдеїв сїмсот сорок і пять душ, усього чотири тисячі й шістьсот.
У трийцять сьомому роцї по переведенню в неволю Ехонїї, царя Юдейського, у дванайцятому місяцї, двайцять пятого дня місяця, Евильмеродах, царь Вавилонський, того року, як почав царювати, помилував Ехонїю, царя Юдейського, й вивів його з темницї.
І сталося, що в тридцять сьомому році по виселенні Йоакима, царя Юди, у дванадцятому місяці, у двадцять четвертий день місяця, Улемарадах, цар Вавилону, у рік, коли зацарював, узяв голову Йоакима, царя Юди, і вивів його з дому, в якому його стерегли.
І розмовляв із ним прихильно, й поставив престол його над престолами инших царів, що були в його в Вавилонї;
І заговорив до нього добре, і дав його престол понад престоли царів, що з ним у Вавилоні.
І перемінив вязницьку одїж його, і він трапезував повсяк день у його, поки жив на сьвітї.
І змінив його в’язничний одяг, і він постійно їв хліб перед його обличчям усі дні, які жив.