Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Єремії 52) | (Плач Єремії 2) →

Переклад Куліша та Пулюя

New International Version

  • Як ся столиця седить одинока, — та, що була колись така многолюдна, стала, мов би вдовою; город, великий між народами, князь над краями, — платить нинї дань!
  • How deserted lies the city,
    once so full of people!
    How like a widow is she,
    who once was great among the nations!
    She who was queen among the provinces
    has now become a slave.
  • Плаче гірко по ночах, сльози ллються по щоках; з усїх, що його любили, нема нїкого, хто б розважив; усї приятелї його зрадили його, стали ворогами.
  • Bitterly she weeps at night,
    tears are on her cheeks.
    Among all her lovers
    there is no one to comfort her.
    All her friends have betrayed her;
    they have become her enemies.
  • Юда, втїкаючи від злиднїв та неволї тяжкої, поселився серед поган, та не знайшов впокою; всї, що його з давна гонили, спіймали його, наче б у тїсному заулку.
  • After affliction and harsh labor,
    Judah has gone into exile.
    She dwells among the nations;
    she finds no resting place.
    All who pursue her have overtaken her
    in the midst of her distress.
  • Посуміли дороги на Сион, бо перестали прочане ходити; всї брами його опустїли; сьвященники взітхають, дївчата горюють, — гірко й йому самому.
  • The roads to Zion mourn,
    for no one comes to her appointed festivals.
    All her gateways are desolate,
    her priests groan,
    her young women grieve,
    and she is in bitter anguish.
  • Вороги його взяли гору над ним; противники роскошують, бо Господь послав на його злиднї за премногі його провини; дїти його пійшли в неволю поперед ворога чамбулом.
  • Her foes have become her masters;
    her enemies are at ease.
    The Lord has brought her grief
    because of her many sins.
    Her children have gone into exile,
    captive before the foe.
  • Минулась у Сиону вся його величність; знатні в його — наче ті оленї, що не знаходять собі нїде паші; безсильні, пійшли навперід погоничів своїх.
  • All the splendor has departed
    from Daughter Zion.
    Her princes are like deer
    that find no pasture;
    in weakness they have fled
    before the pursuer.
  • В злиднях своїх та в тїснотї своїй спогадав Ерусалим про всї дорогі добра свої, що їх мав тодї, як нарід його попав в руки ворожі, й нї в кого не знайшов підмоги; а вороги позирають на його та висьмівають і його суботи.
  • In the days of her affliction and wandering
    Jerusalem remembers all the treasures
    that were hers in days of old.
    When her people fell into enemy hands,
    there was no one to help her.
    Her enemies looked at her
    and laughed at her destruction.
  • Тяжко провинив Ерусалим, тим і зробився огидою людям; всї, що його славили, споглядають на його з погордою, бо побачили наготу його, а й сам він взітхає, та й одвертає, застидавшись, обличчє.
  • Jerusalem has sinned greatly
    and so has become unclean.
    All who honored her despise her,
    for they have all seen her naked;
    she herself groans
    and turns away.
  • Гріх його, мов нечистота на платтї, явний, та він не подумав, що з того буде; тим то й упав він так низько, та й не має потїшителя. Зглянься ж ти, Боже, на мене у злиднях, бо ворог аж надто піднявся вгору!
  • Her filthiness clung to her skirts;
    she did not consider her future.
    Her fall was astounding;
    there was none to comfort her.
    “Look, Lord, on my affliction,
    for the enemy has triumphed.”
  • Ворог простяг руку свою на все, що йому дороге було; він бачить, як погане втискаються в пресьвяте місце його; а ти ж (Господи,) заповідав, щоб вони не вступали в громаду твою.
  • The enemy laid hands
    on all her treasures;
    she saw pagan nations
    enter her sanctuary —
    those you had forbidden
    to enter your assembly.
  • Ввесь нарід взітхає за насущним хлїбом, віддає все дороге, щоб було чим посилити душу. О, зглянься, Господи, подивись, як я принижений.
  • All her people groan
    as they search for bread;
    they barter their treasures for food
    to keep themselves alive.
    “Look, Lord, and consider,
    for I am despised.”
  • О, нехай вас нїколи таке не спіткає, всї ви, що дорогою проходите мимо! Гляньте, придивіться, чи є біль такий, як мій біль, що на мене впав, що послав на мене Господь в день палаючого гнїву свого?
  • “Is it nothing to you, all you who pass by?
    Look around and see.
    Is any suffering like my suffering
    that was inflicted on me,
    that the Lord brought on me
    in the day of his fierce anger?
  • Звисока послав він огонь у костї мої і той обгорнув їх; він розстелив сїтї під ноги менї й повалив мене; учинив мене бідним, та мучить мене день поза день.
  • “From on high he sent fire,
    sent it down into my bones.
    He spread a net for my feet
    and turned me back.
    He made me desolate,
    faint all the day long.
  • Ярмо, зроблене з проступків моїх, в руцї в него; вони, неначе в шнур поскручувані, і заложені менї на шию; Господь обезсилив мене; віддав мене в руки, що з них годї менї добутись.
  • “My sins have been bound into a yokea;
    by his hands they were woven together.
    They have been hung on my neck,
    and the Lord has sapped my strength.
    He has given me into the hands
    of those I cannot withstand.
  • Всїх хоробрих моїх повалив Господь посеред мене; скликав проти мене цїлу товпу, щоб вигубити молодиків моїх; неначе (грони) в тискарнї, зтоптав Господь дївицю-дочку Юдину.
  • “The Lord has rejected
    all the warriors in my midst;
    he has summoned an army against me
    tob crush my young men.
    In his winepress the Lord has trampled
    Virgin Daughter Judah.
  • От чого я плачу; око моє, — от чого око моє проливає води; далеко від мене втїшитель, що живив би духа в менї; дїти мої витрачені, бо ворог взяв гору.
  • “This is why I weep
    and my eyes overflow with tears.
    No one is near to comfort me,
    no one to restore my spirit.
    My children are destitute
    because the enemy has prevailed.”
  • Сион простягає руки свої та нема, хто б його розважив. Господь дав приказ проти Якова ворогам його, щоб його кругом обступили; Ерусалим стався гидотою посеред них.
  • Zion stretches out her hands,
    but there is no one to comfort her.
    The Lord has decreed for Jacob
    that his neighbors become his foes;
    Jerusalem has become
    an unclean thing among them.
  • Справедливий Господь, бо я не корився його слову. О, слухайте, всї народи, погляньте на муку мою; дїви мої й молодики мої — всї вони пійшли в неволю!
  • “The Lord is righteous,
    yet I rebelled against his command.
    Listen, all you peoples;
    look on my suffering.
    My young men and young women
    have gone into exile.
  • Кличу другів моїх, та вони завели мене; сьвященники мої й старшина моя гинуть у містї, шукаючи харчі собі, щоб підкріпитись, свою душу (задержати в тїлї).
  • “I called to my allies
    but they betrayed me.
    My priests and my elders
    perished in the city
    while they searched for food
    to keep themselves alive.
  • Зглянься, Господи, бо я в тїснечі; внутро моє неспокійне, серце, неначе перевернулось у менї; я бо упрямо противився тобі; в полі забрав меч дїти мої, а дома — (голодова) смерть.
  • “See, Lord, how distressed I am!
    I am in torment within,
    and in my heart I am disturbed,
    for I have been most rebellious.
    Outside, the sword bereaves;
    inside, there is only death.
  • Почули, що я стогну, а нема, хто б мене розважив; почули всї вороги мої про мою недолю, та й утїшились, що ти се вчинив менї. О, коли б ти послав уже той день, що його заповів, і вони стали такими ж, як я!
  • “People have heard my groaning,
    but there is no one to comfort me.
    All my enemies have heard of my distress;
    they rejoice at what you have done.
    May you bring the day you have announced
    so they may become like me.
  • О, постав перед лице своє усе зло їх; обійдись із ними оттак, як обійшовся зо мною за всї гріхи мої, я бо стогну безнастанно, й серце в менї завмірає!
  • “Let all their wickedness come before you;
    deal with them
    as you have dealt with me
    because of all my sins.
    My groans are many
    and my heart is faint.”

  • ← (Єремії 52) | (Плач Єремії 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025