Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;

1

The Prophet’s Anguish and Hope

I am the man who has seen affliction by the rod of His wrath.

2

Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.

2

He has led me and made me walk
In darkness and not in light.

3

Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;

3

Surely He has turned His hand against me
Time and time again throughout the day.

4

Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;

4

He has aged my flesh and my skin,
And broken my bones.

5

Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;

5

He has besieged me
And surrounded me with bitterness and [a]woe.

6

Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;

6

He has set me in dark places
Like the dead of long ago.

7

Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;

7

He has hedged me in so that I cannot get out;
He has made my chain heavy.

8

Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;

8

Even when I cry and shout,
He shuts out my prayer.

9

Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.

9

He has blocked my ways with hewn stone;
He has made my paths crooked.

10

Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;

10

He has been to me a bear lying in wait,
Like a lion in [b]ambush.

11

Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;

11

He has turned aside my ways and torn me in pieces;
He has made me desolate.

12

Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;

12

He has bent His bow
And set me up as a target for the arrow.

13

Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.

13

He has caused the [c]arrows of His quiver
To pierce my [d]loins.

14

Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.

14

I have become the ridicule of all my people —
Their taunting song all the day.

15

До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;

15

He has filled me with bitterness,
He has made me drink wormwood.

16

Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.

16

He has also broken my teeth with gravel,
And [e]covered me with ashes.

17

Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,

17

You have moved my soul far from peace;
I have forgotten [f]prosperity.

18

І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.

18

And I said, “My strength and my hope
Have perished from the Lord.”

19

О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!

19

Remember my affliction and roaming,
The wormwood and the [g]gall.

20

Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.

20

My soul still remembers
And [h]sinks within me.

21

Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:

21

This I recall to my mind,
Therefore I have hope.

22

Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.

22

Through the Lord’s mercies we are not consumed,
Because His compassions fail not.

23

Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!

23

They are new every morning;
Great is Your faithfulness.

24

Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.

24

“The Lord is my portion,” says my soul,
“Therefore I hope in Him!”

25

Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.

25

The Lord is good to those who wait for Him,
To the soul who seeks Him.

26

Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.

26

It is good that one should hope and wait quietly
For the salvation of the Lord.

27

Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);

27

It is good for a man to bear
The yoke in his youth.

28

(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;

28

Let him sit alone and keep silent,
Because God has laid it on him;

29

А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;

29

Let him put his mouth in the dust —
There may yet be hope.

30

Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;

30

Let him give his cheek to the one who strikes him,
And be full of reproach.

31

Бо не на віки Господь покидає;

31

For the Lord will not cast off forever.

32

Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;

32

Though He causes grief,
Yet He will show compassion
According to the multitude of His mercies.

33

Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,

33

For He does not afflict [i]willingly,
Nor grieve the children of men.

34

А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,

34

To crush under one’s feet
All the prisoners of the earth,

35

Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,

35

To turn aside the justice due a man
Before the face of the Most High,

36

Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?

36

Or subvert a man in his cause —
The Lord does not approve.

37

Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!

37

Who is he who speaks and it comes to pass,
When the Lord has not commanded it?

38

Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?

38

Is it not from the mouth of the Most High
That woe and well-being proceed?

39

Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.

39

Why should a living man [j]complain,
A man for the punishment of his sins?

40

Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;

40

Let us search out and examine our ways,
And turn back to the Lord;

41

Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):

41

Let us lift our hearts and hands
To God in heaven.

42

Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;

42

We have transgressed and rebelled;
You have not pardoned.

43

Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;

43

You have covered Yourself with anger
And pursued us;
You have slain and not pitied.

44

Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;

44

You have covered Yourself with a cloud,
That prayer should not pass through.

45

Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.

45

You have made us an offscouring and refuse
In the midst of the peoples.

46

Отворили на нас роти свої всї вороги наші.

46

All our enemies
Have opened their mouths against us.

47

Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.

47

Fear and a snare have come upon us,
Desolation and destruction.

48

Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.

48

My eyes overflow with rivers of water
For the destruction of the daughter of my people.

49

Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,

49

My eyes flow and do not cease,
Without interruption,

50

Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.

50

Till the Lord from heaven
Looks down and sees.

51

Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.

51

My eyes bring suffering to my soul
Because of all the daughters of my city.

52

Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;

52

My enemies without cause
Hunted me down like a bird.

53

Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.

53

They [k]silenced my life in the pit
And threw [l]stones at me.

54

Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!

54

The waters flowed over my head;
I said, “I am cut off!”

55

І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:

55

I called on Your name, O Lord,
From the lowest pit.

56

Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!

56

You have heard my voice:
“Do not hide Your ear
From my sighing, from my cry for help.”

57

Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!

57

You drew near on the day I called on You,
And said, “Do not fear!”

58

Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.

58

O Lord, You have pleaded the case for my soul;
You have redeemed my life.

59

Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!

59

O Lord, You have seen [m]how I am wronged;
Judge my case.

60

Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.

60

You have seen all their vengeance,
All their schemes against me.

61

Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,

61

You have heard their reproach, O Lord,
All their schemes against me,

62

(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.

62

The lips of my enemies
And their whispering against me all the day.

63

Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.

63

Look at their sitting down and their rising up;
I am their taunting song.

64

О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;

64

Repay them, O Lord,
According to the work of their hands.

65

Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;

65

Give them [n]a veiled heart;
Your curse be upon them!

66

Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!

66

In Your anger,
Pursue and destroy them
From under the heavens of the Lord.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Плач Єремії 3

Lamentations 3