Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Другого року царювання Навуходонозорового снились Навуходонозорові сни, й стрівожився дух його, і сон улетїв від його.
У другому році царювання Навуходоносора приснився Навуходоносорові сон, і його дух був сильно вражений, та його сон відійшов від нього.
І звелїв царь скликати віщунів і ворожбитів, і чарівників і Халдеїв, щоб вони відгадали цареві сни його. Вони прийшли й поставали перед царем.
І цар сказав покликати заклиначів і чародіїв, чарівників і халдеїв, щоб сповістили цареві його сон, і вони прийшли й стали перед царем.
І промовив до них царь: Снився менї сон, і трівожиться дух мій; бажаю знати сон той.
А цар сказав їм: Мені приснився сон, і мій дух був сильно вражений, я хочу взнати сон!
І сказали Халдеї до царя по арамейськи: Царю! жий на віки! розкажи сон слугам твоїм, а ми звістимо тобі, проти чого він.
І промовили халдеї сирійською мовою до царя: Царю, живи навіки! Ти розкажи сон твоїм рабам, і ми сповістимо пояснення.
Царь відповів і сказав Халдеям: Слово улетїло менї, та коли ви не скажете менї сон і проти чого він, то будете пошматовані, а ваші доми стануть розвалищами;
Цар відповів і сказав халдеям: Від мене відійшло слово! Якщо мені не сповістите сон і його пояснення, то ви будете на вигублення, а ваші доми будуть пограбовані!
А як розкажете сон і що він значить, то дістанете від мене дарунки, нагороду й велику почесть; скажіть же менї сон і його значіннє.
Якщо ж сон і його пояснення мені сповістите, то одержите від мене дари, дарунки і велику пошану. Тільки сповістіть мені сон і його пояснення!
Вони відповідали вдруге й промовили: Скажи, царю, сонне видиво рабам своїм, а ми його виложимо.
Вони вдруге відповіли і сказали: Нехай цар розкаже сон своїм рабам, і ми сповістимо його пояснення.
Тодї відказав царь: Напевно знаю, що ви хочете загаяти час, ви бо бачите, що річ улетїла менї з памятї.
Відповів цар і сказав: Я насправді знаю, що ви виграєте час, оскільки знаєте, що від мене відступило слово.
Коли ви не кажете менї сну, то в вас одно на думцї: ви задумуєте сказати менї неправду й оману, аж промине час; тим же то оповіжте менї сон, а тодї я взнаю, що ви з'умієте виложити менї й значіннє його.
Отже, якщо не сповістите мені сон, знаю, що ви задумали сказати переді мною оманливе і спотворене слово. Поки не мине час, скажіть мені мій сон, і я пізнаю, що сповістите мені його пояснення!
Халдеї ж відповіли цареві й промовили: Нема на сьвітї людини, котра б могла сказати те, чого вимагає царь, тим то нї один царь, великий і потужний не вимагав такого в жадного віщуна, ворожбита або Халдея;
Халдеї дали відповідь перед царем, і кажуть: Немає на суходолі людини, яка зможе сповістити слово царя, оскільки всякий великий цар і володар не питає такої справи в заклинача, чародія чи халдея.
Справа, якої царь вимагає, така трудна, що нїхто инший не може обявити її цареві, окрім богів, котрі не живуть поміж людьми.
Адже справа, про яку цар запитав, тяжка, і немає нікого, хто її сповістить перед царем, але хіба боги, оселя яких не є з усяким тілом.
Царь розлютувався й розгнївався за це вельми й приказав вигубити всїх Вавилонських мудрецїв.
Тоді цар у гніві та великій люті сказав вигубити всіх мудреців Вавилону.
Як же вийшов сей приказ, щоб вбивати мудрецїв, шукали й Даниїла та його товаришів, щоб їх убити.
І вийшов наказ, і вбивали мудрих, і шукали Даниїла та його друзів, щоб вигубити.
Тодї Даниїл обернувся розважливо й мудро до Аріоха, начальника над царськими прибічниками, що саме вийшов був убивати мудрецїв Вавилонських.
Тоді Даниїл відповів з радою і пізнанням Аріохові, начальникові євнухів царя, який вийшов вигубити мудреців Вавилону:
І спитав в Аріоха, що мав повагу в царя: чому такий жорстокий приказ від царя? Тодї Аріох оповів Даниїлові про всю справу.
Володарю царя, через що вийшло таке безпощадне рішення від обличчя царя? Аріох же сповістив справу Даниїлові.
І ввійшов Даниїл та й упросив царя дати йому час, щоб він міг сказати значіннє сну.
Тож Даниїл увійшов і благав царя, щоби йому дали час, і він сповістить цареві його пояснення.
Прийшовши до своєї господи, оповів Даниїл про се дїло Ананїї, Мисаїлові та Азарії, товаришам своїм,
І пішов Даниїл до свого дому, і сповістив справу Ананієві, Азарієві та Місаїлові, своїм друзям,
Щоб вони просили ласки в Бога небесного в сїй тайнї, щоб Даниїлові й його товаришам не загинути з иншими мудрецями Вавилонськими.
і вони шукали милості в небесного Бога стосовно цієї таємниці, щоб не загинули Даниїл та його друзі разом з іншими мудрецями Вавилону.
І відкрита була тайна Даниїлові в нічному видиві, й славив Даниїл Бога небесного.
Тоді в нічному видінні Даниїлові була відкрита таємниця. І Даниїл поблагословив небесного Бога,
І промовив Даниїл: Нехай буде хвалене ймення Господнє від віку й до віку, бо в нього мудрість і сила;
і сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім’я від віку і аж до віку, бо Його є мудрість і розуміння!
Він змінює час і роки, скидає царів і настановлює царів, дає мудрість мудрим і розум розумним;
І саме Він міняє пори і часи, ставить царів і відставляє, Він дає мудрість мудрим і розуміння тим, хто знає розумність.
Він відкриває, що глибоко й закрите, він знає, що в темряві, і сьвітло пробуває з ним.
Він відкриває глибоке і приховане, Він знає те, що в темряві, і з Ним є світло.
Дякую тобі й славлю тебе, Боже батьків моїх, що обдарував мене мудрістю й силою, та відкрив менї те, про що ми благали тебе; бо ти відкрив нам цареву річ.
Тобі, Боже моїх батьків, визнаюся і прославляю Тебе, бо Ти мені дав, і тепер Ти мені сповістив те, що ми в Тебе просили, — Ти мені сповістив видіння царя.
Після сього ввійшов Даниїл до Аріоха, котрому царь загадав повбивати мудрецїв Вавилонських, прийшов і сказав йому: Не вбивай мудрецїв Вавилонських; введи мене до царя, а я скажу, проти чого сон.
І Даниїл прийшов до Аріоха, якого цар поставив, щоб вигубити мудреців Вавилону, і сказав йому: Не вигублюй мудреців Вавилону, а введи мене до царя, і я сповіщу цареві пояснення!
Тодї Аріох без проволоки привів Даниїла до царя і сказав йому: Я знайшов між полоненими синами Юдеї чоловіка, що зможе сказати цареві, проти чого сон.
Тоді Аріох швидко привів Даниїла до царя і сказав йому: Я знайшов чоловіка із синів юдейських полонених, який сповістить пояснення цареві!
Царь сказав до Даниїла, що був названий Валтасаром: Чи справдї можеш ти сказати менї сон, що менї снився, та й проти чого він?
І цар відповів, і сказав Даниїлові, ім’я якого Валтасар: Чи ти зможеш мені сповістити сон, який я побачив, і його пояснення?
Даниїл відповів цареві й промовив: Тайни, про яку царь допитує, не здолїють цареві виявити нї мудрецї, нї чарівники, нї віщуни, нї ворожбити.
І Даниїл відповів перед царем, і сказав: Таємниця, яку цар питає, не є для мудреців, чародіїв, заклиначів, ґазаренів [1] , щоб сповістити цареві,
Але є на небесах Бог, що відкриває тайни; він то й показав тобі, царю Навуходонозоре, що має статися в будучинї. Сон твій і видива голови твоєї на ліжку твойму були от-які:
але тільки для Бога на небі, Який відкриває таємниці, тож Він сповістив цареві Навуходоносорові те, що має статися в кінці днів. Твій сон і видіння твоєї голови на твоєму ліжку є такими.
Ти, царю, на постелї твоїй думав над тим, що колись станеться? а той, що відкриває тайни, показав тобі те, що колись настане.
У тебе, царю, на твоєму ліжку піднялися твої роздуми про те, що має статися після цього, і Той, Хто відкриває таємниці, сповістив тобі те, що має статися.
А менї відкрита ся тайна справа не через те, наче б був мудрійший за всїх жиючих, а задля того, щоб цареві явним стало значіннє, та щоб ти взнав думки твого серця.
А мені відкрито цю таємницю не мудрістю, що є в мені понад усіх живих, але задля пояснення, щоб розкрити цареві, щоб ти пізнав роздуми твого серця.
Ти, царю, мав таке видиво: от, якийсь здоровенний бовван, — прездоровий був сей бовван, — у незвичайному блиску стояв перед тобою а страшна була в його подоба.
Ти, царю, дивився, і ось одна статуя, велика та статуя і її вигляд величний, стала перед твоїм обличчям, і її видіння страшне.
У сього боввана була голова з щирого золота; груди в нього й руки в нього — з срібла, а черево в нього й бедра його — мідяні.
Статуя, в якої голова із чистого золота, її руки, груди і плечі — срібні, черево і стегна — мідні,
Гомілки в нього залїзні, а ноги в нього по частї залїзні, по частї же глиняні.
голінки — залізні, ноги — якась частина залізна, а якась частина глиняна.
Ти бачив його доки камінь не відірвався від гори без помочі рук, вдарив у боввана, в залїзні та глиняні ноги його та й розбив їх.
Ти глядів, аж доки не відколовся камінь з гори без рук і вдарив статую в залізні та глиняні ноги, і розбив її на шматки до кінця.
Тодї все разом подробилось: залїзо, глина, мідь, срібло й золото стали нїби порох на токах у лїтї, й вітер розвіяв їх, так що й слїду з них не зісталось; а камінь, що розбив боввана, зробився великою горою і сповнив усю землю.
Тоді роздробилися одночасно глина, залізо, мідь, срібло, золото і стали, наче порох літнього току. І забрала його сила вітру, і його місця не знайдено. А той камінь, що розбив статую, став великою горою і наповнив усю землю.
Оце сон! Скажемо ж перед царем і те, що він значить:
Це сон. І скажемо перед царем його пояснення.
Ти, царю, — царь над царями, котрому Бог небесний дав царство, власть, силу й славу;
Ти, царю, цар царюючих, якому Бог неба дав сильне, міцне і славне царство
І всїх синів людських, де б вони нї жили, зьвірів земних і птаство піднебесне віддав він в твої руки й настановив тебе володарем над ними всїма, ти — ся золота голова!
в усякому місці, де живуть людські сини. Він дав у твою руку звірів поля та птахів неба і поставив тебе володарем над усіма. Ти є золота голова!
Після тебе настане друге царство, менше за твоє, а за тим ще трете царство, мідяне, котре заволодїє широко над землею.
А після тебе повстане інше царство, менше за тебе, і третє царство, яке є мідне, яке судитиме всю землю.
А четверте царство буде міцне, як залїзо; бо як залїзо розбиває й торощить усе, так і воно розбиваючим усе залїзом буде дробити й торощити.
А четверте царство буде сильне, як залізо. Так, як залізо розбиває і підкорює все, так воно роздроблює і перемагає все.
А що ти бачив ноги й палцї на ногах в одній частї з ганчарського черепа, а в одній частї з залїза, то царство буде роздїлене, й у ньому буде лиш трохи кріпкостї залїза, як се ти бачив залїзо, змішане з ганчарською глиною.
І як ти бачив ноги і пальці, що якась частина — залізна частина, а частина — глиняна, то царство буде розділене, і в ньому буде від залізного кореня, як ти і бачив залізо, змішане з глиною.
І як палцї на ногах були в частї з залїза, а в частї з черепа, так і царство буде по частї міцне, а по частї крихке.
А пальці ніг, — якась частина залізна, а якась частина глиняна, — то деяка частина царства буде сильна, а деяка сама по собі розпадеться.
А що ти бачив залїзо, змішане з ганчарською глиною, то се значиться, що вони змішаються через насїннє людське, але не зіллються обопільно, як залїзо не зливається з глиною.
Оскільки ти бачив залізо, змішане з глиною, то вони будуть змішані через насіння людей, та не пристануть одне до одного, як і залізо не змішується з глиною.
А по часах тих царств здвигне Бог небесний царство, котре повіки не розпадеться, та й се царство не перейде до другого народу; воно повалить і поторощить усї царства, а само стояти ме по віки вічні,
І в дні тих царів Бог підніме Небесне царство, яке не буде знищене навіки, і Його царство не залишиться іншому народові. Воно роздробить і розітре всі царства, а само підніметься навіки, —
Так як се ти бачив, що камінь одірваний був від гори не руками й подробив залїзо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав сим цареві, що буде опісля. Се певний сон, та й виклад його вірний.
так, як ти і побачив, що від гори відколовся камінь без рук, і він розтер глину, залізо, мідь, срібло, золото.
Великий Бог сповістив цареві те, що має статися після цього, і сон правильний, і його пояснення вірне.
Великий Бог сповістив цареві те, що має статися після цього, і сон правильний, і його пояснення вірне.
Тодї царь Навуходонозор упав на лице своє й поклонився Даниїлові, й велїв принести йому подарунки й запашне кадило.
Тоді цар Навуходоносор упав долілиць, поклонився Даниїлові й сказав йому принести манаа [2] і ладан.
І промовив царь до Даниїла: Справдї Бог ваш є Бог над богами й Володарь над царями, котрий відкриває тайні річи, наколи ти міг відкрити цю тайну!
І, відповівши, цар сказав Даниїлові: По правді ваш Бог, Він є Богом богів, Господь царів і Той, Хто відкриває таємниці, бо ти зміг відкрити цю таємницю.
Тодї підвисшив царь Даниїла й дав йому багато дорогих подарунків, і настановив його над усїм Вавилонським краєм і найвисшим начальником над усїма мудрецями Вавилонськими.
І цар звеличив Даниїла, і дав йому великі та численні дари, і поставив його над усіма країнами Вавилону і володарем сатрапів над усіма мудрецями Вавилону.