Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Мов досьвітня зоря, минеться царство Ізраїля! — Коли ж Ізраїль був ще малолїтком, я полюбив його, і з Египту покликав його — сина мого.
Тому що Ізраїль — дитина, і Я його полюбив, то з Єгипту Я покликав його дітей.
Та їх кликали, а вони одвертались від мене: приносили жертву Баалам і кадили перед ідолами.
Так, як Я їх покликав, так відходили від Мого обличчя. Вони приносили жертви Ваалам і кадили ладан кованим божкам.
Я самий вчив Ефраїма ходити, носив його на руках моїх, та вони на тім не розумілись, що я гоїв їх рани.
Я зв’язав Єфрема, Я взяв його на Мою руку, та вони не пізнали, що Я їх оздоровив.
Поворозами людяними, поворозами любови, притягав я їх до себе; здоймив ярмо з шиї в них, запопадливо піддавав їм поживу.
У тлінні людей Я їх притягав пов’язями Моєї любові, та буду їм, наче той чоловік, що б’є когось по його щоках. І погляну на нього, здолаю його.
Тепер він не вернеться в Египет, але Ассур царем його буде, за те, що не хотїли навернутись.
Єфрем поселився в Єгипті, Ассур — він його цар, бо не забажав повернутися.
І впаде меч на міста їх, потре засови їх і пожере їх за їх задуми.
І знеміг меч у його містах і спочив у його руках, тож їстимуть за їхніми задумами.
Народ мій здеревів у відпадї од мене, й хоч йому про високе говорять, він не підносить у гору свого духа.
І його народ пристав до своїх поселень, і Бог розлютиться на його шановані речі, і не підніме його.
Що менї чинити з тобою, Ефраїме? Як менї віддавати тебе на поталу, Ізраїлю? Чи зроблю з тобою те, що з Адамою, чи вчиню тобі те саме, що Севоїмові? Обернулось бо в менї серце моє, зворушився жаль мій.
Що тобі припишу, Єфреме? Чи обороню тебе, Ізраїле? Що тобі припишу? Чи поставлю тебе, як Адаму і як Севоїм? Моє серце повернулося в собі, затривожилося Моє розкаяння.
Не вчиню того, до чого палаючий гнїв мене пориває, не викореню Ефраїма, бо я Бог, а не людина; я бо посеред тебе, я — сьвятий; я не вломлюся ворогом у місто.
Не вчиню за гнівом Моєї люті, не дозволю вигубити Єфрема. Тому що Я — Бог, а не людина. Посеред тебе Святий, і не ввійду до міста.
(колись) Пійдуть усї слїдом за Господом. Як лев, видасть він із себе голос; дасть голос свій почути, — й ворохнуться дїти з заходу.
Піду за Господом. Наче лев, зареве, бо він зареве, і жахнуться діти вод.