Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Коли я почав лїчити-оздоровляти Ізраїля, виявилась неправедність Ефраїмова й лиходїйство Самариї; і ось, влазить злодїй, а розбишака рабує по улицях.
коли Я лікував Ізраїль. І відкриється неправедність Єфрема і злоба Самарії, бо вони чинили обман. І злодій до нього ввійде, грабуючи, злодій у своїй дорозі,
Вони й не здогадуються в серцях своїх, що я про їх ледарство знаю; і так тепер намножились і обгорнули їх ледарства їх, а всї вони перед лицем у мене.
щоби співати разом, як співаки своїм серцем. Я згадав усе їхнє зло. Тепер їх оточили їхні задуми, вони були перед Моїм обличчям.
Лиходїйством своїм звеселяють вони царя, оманами своїми — князїв.
В їхньому злі вони розвеселили царів і в їхній неправдивості — володарів.
Всї вони палають перелюбством, як піч, розпалена пекарем, що не підкладує дров, як замісить тїсто й воно вкисне.
Усі перелюбники — як палаюча піч, щоб смажене випекти полум’ям, від замішання лою, аж доки воно не вкисне.
День царський у нас! князї розгорячились до впаду вином, а царь простягає руку свою до висьмівників.
У дні наших царів, володарі почали обурюватися від вина, Він простягнув Свою руку з напастями.
Зрада запалює їх серце, як піч; пекарь їх спить всю ніч, а вранцї горить вона палаючим огнем.
Тому що їхні серця розгорілися, наче піч, коли вони лютують: цілу ніч Єфрем був сповнений сном, вранці загорівся був, немов полум’я вогню.
Всї вони, мов ті розпалені печі, палають; та й своїх суддїв глитають; падає царь за царем, не озвавшись до мене.
Усі розпеклися, як піч, і пожерли їхніх суддів. Усі їхні царі впали, не було в них того, хто закликав до Мене.
Ефраїм перемішався з народами чужими; Ефраїм, мов паляниця, не обертана (на жару), спалився.
Єфрем, він замішався в народах, Єфрем став коржем, що не обертається.
Поїдають його силу чужоземцї, а йому про те й байдуже, вже посивіло й волоссє, він же й не бачить.
Чужі пожерли його силу, а він не взнав. І в нього виступили сиві волоски, і він не взнав.
Гордощі Ізраїля понизені в їх таки очах, а таки вони не обернулись до Господа, Бога свого й не шукали його.
І впокорена буде гордість Ізраїля перед його обличчям, і вони не повернулися до їхнього Господа Бога, і не шукали Його в цьому всьому.
Ефраїм — немов той голуб безглуздий; кличе Египтян, ійде в Ассирию.
І Єфрем був, як нерозумна голубка, що не має серця. Він прикликав Єгипет, і вони пішли до ассирійців.
Та коли вони туди пійдуть, закину я на них сїть мою; мов те птаство піднебесне, я їх половлю-повалю, та й скараю, як се чула їх громада.
Так, як вони йдуть, Я накину на них Мою сіть. Так, як птахів неба, зведу їх, напоумлю їх чутками про їхню скорботу.
Горе їм, що вони відхилились зпід руки моєї; загибок їм, що так зрадливо відцурались від мене! Я рятував їх, вони ж неправду говорили проти мене.
Горе їм, бо вони відійшли від Мене. Вони нещасні, бо були нечесні супроти Мене. Я їх визволив, а вони сказали проти Мене неправду.
Не обертались усїм серцем своїм до мене, коли голосили на постелях своїх; горнуться до хлїба й вина, а від мене далеко відходять.
І не заволали до Мене їхні серця, але тільки кричали на їхніх ліжках. За пшеницю і вино різалися. Вони були Мною напоумлені,
Я навчав їх, скріпляв у них руки, а вони придумували ворохобню проти мене.
і Я скріпляв їхні руки, а вони на Мене замислювали зло.
Вони обертались, та не до Всевишнього, поробились — як той лук несправний; поляжуть від меча князї їх за язик свій гордий; се буде насьміхом над ними в землї Египецькій.
Повернулися до нічого, стали, наче натягнений лук. Їхні володарі впадуть від меча через нестриманість їхнього язика. Це їхня гидота в єгипетській землі.