Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

І рече Господь Мойсейові:

The Lord Is Holy

And the Lord spoke to Moses, saying,

Промов до дїтей Ізрайлевих і скажи їм: Сьвятими ви мусите бути; я бо сьвятий, Господь, Бог ваш.

“Speak to all the congregation of the people of Israel and say to them, You shall be holy, for I the Lord your God am holy.

3

Матері своєї й батька свого кожне мусить боятись; і суботи мої пильнуйте. Я Господь, Бог ваш.

3

Every one of you shall revere his mother and his father, and you shall keep my Sabbaths: I am the Lord your God.

4

Не обертайтесь до ідолів, і литих богів собі не робіте. Я Господь, Бог ваш.

4

Do not turn to idols or make for yourselves any gods of cast metal: I am the Lord your God.

5

І як приносити мете жертву мирну Господеві, то приносїть її, щоб з'єднати собі благословеннє.

5

“When you offer a sacrifice of peace offerings to the Lord, you shall offer it so that you may be accepted.

6

В день, як будете приносити жертву, і другого дня можна вам їсти її; а що зостанеться на третій день, те спалити треба на вогні.

6

It shall be eaten the same day you offer it or on the day after, and anything left over until the third day shall be burned up with fire.

7

Коли ж би ззїли на третій день, так се гидь, не буде вона до вподоби.

7

If it is eaten at all on the third day, it is tainted; it will not be accepted,

8

І хто їв її, візьме на себе провину: бо сьвятиню Господню зневажив, і викорениться душа та зміж людей своїх.

8

and everyone who eats it shall bear his iniquity, because he has profaned what is holy to the Lord, and that person shall be cut off from his people.

9

І коли справляєте жнива на землї вашій, то не дожинати меш до країв поля твого і не збирай колосся, що попадало.

9

Love Your Neighbor as Yourself

“When you reap the harvest of your land, you shall not reap your field right up to its edge, neither shall you gather the gleanings after your harvest.

10

Так само з виноградника твого не збирати меш грони до послїднього, а грони, що попадали, не збирати меш; для вбогого і приходня покинеш їх. Я Господь, Бог ваш.

10

And you shall not strip your vineyard bare, neither shall you gather the fallen grapes of your vineyard. You shall leave them for the poor and for the sojourner: I am the Lord your God.

11

І не будете красти, нї ошукувати, нї брехати одно на одного.

11

“You shall not steal; you shall not deal falsely; you shall not lie to one another.

12

І не божити метесь імям моїм льживо; бо зневажиш імя Бога твого. Я Господь, Бог ваш.

12

You shall not swear by my name falsely, and so profane the name of your God: I am the Lord.

13

Не тїснити меш ближнього твого, і не грабувати меш. Не зоставляти меш у себе на ніч до ранку наймитової плати.

13

“You shall not oppress your neighbor or rob him. The wages of a hired worker shall not remain with you all night until the morning.

14

Не лаяти меш глухого, а перед слїпим не класти меш нїчого, об що можна спотикнутись, а мусиш боятись Бога твого. Я Господь.

14

You shall not curse the deaf or put a stumbling block before the blind, but you shall fear your God: I am the Lord.

15

Не кривдити мете на судї, і не потурати мете вбогому, і не вважати меш на особу богатого. По правдї будеш судити ближнього твого.

15

“You shall do no injustice in court. You shall not be partial to the poor or defer to the great, but in righteousness shall you judge your neighbor.

16

Не будеш обмовляти між людьми твоїми, і не вставати меш на життя ближнього твого. Я Господь.

16

You shall not go around as a slanderer among your people, and you shall not stand up against the lifea of your neighbor: I am the Lord.

17

Не будеш ненавидїти брата твого в серцї твойму. Докори поважно ближнього твого, щоб не бути тобі винуватим за гріх його.

17

“You shall not hate your brother in your heart, but you shall reason frankly with your neighbor, lest you incur sin because of him.

18

Не мстити мешся і не ворогувати меш проти синів люду твого, а мусиш любити ближнього твого, як себе самого. Я Господь.

18

You shall not take vengeance or bear a grudge against the sons of your own people, but you shall love your neighbor as yourself: I am the Lord.

19

Установ моїх мусите пильнувати. Не злучувати меш твоєї скотини двох пород. Не засївати меш ниви своєї двома насїннями, і не вдягати мешся в одежину із двоякого ткання.

19

You Shall Keep My Statutes

“You shall keep my statutes. You shall not let your cattle breed with a different kind. You shall not sow your field with two kinds of seed, nor shall you wear a garment of cloth made of two kinds of material.

20

І коли хто зляжеться з жінкою, а вона заручена рабиня, та зовсїм не викуплена, анї випущена на волю, скарані будуть обоє; не смертю, бо вона не на волї.

20

“If a man lies sexually with a woman who is a slave, assigned to another man and not yet ransomed or given her freedom, a distinction shall be made. They shall not be put to death, because she was not free;

21

А він мусить принести жертву за провину до входу в соборний намет, барана як жертву за провину;

21

but he shall bring his compensation to the Lord, to the entrance of the tent of meeting, a ram for a guilt offering.

22

І відправить сьвященник покуту за гріх його жертвуючи барана перед Господом; і проститься йому гріх його, що ним провинив.

22

And the priest shall make atonement for him with the ram of the guilt offering before the Lord for his sin that he has committed, and he shall be forgiven for the sin that he has committed.

23

Як же прийдете в країну та понасаджуєте дерева про харчуваннє, то вважайте перві плоди їх нечистими; три роки вони будуть про вас необрізаними, не їсти мете плоду з них;

23

“When you come into the land and plant any kind of tree for food, then you shall regard its fruit as forbidden.b Three years it shall be forbidden to you; it must not be eaten.

24

На четвертому ж роцї посьвятите все, що вродить на їх, на хвалу Господеві: Я Господь Бог ваш.

24

And in the fourth year all its fruit shall be holy, an offering of praise to the Lord.

25

А на пятій рік можна їсти, що вродить на них, і се буде ваша користь.

25

But in the fifth year you may eat of its fruit, to increase its yield for you: I am the Lord your God.

26

Не їсти мете нїчого з кровю. Не будете нї ворожити нї замовляти.

26

“You shall not eat any flesh with the blood in it. You shall not interpret omens or tell fortunes.

27

Не підстригати мете кругом потилицї вашої, і не псувати меш краю бороди твоєї.

27

You shall not round off the hair on your temples or mar the edges of your beard.

28

І не будете робити нарізок задля мерця на тїлї своїм, і не будете наколювати письма на собі. Я Господь.

28

You shall not make any cuts on your body for the dead or tattoo yourselves: I am the Lord.

29

Не погань дочки твоєї, допускаючи її до блудування; ато стане блудувати земля та й сповниться розворотом.

29

“Do not profane your daughter by making her a prostitute, lest the land fall into prostitution and the land become full of depravity.

30

Субіт моїх пильнуйте і перед сьвятинею моєю благовійте. Я Господь.

30

You shall keep my Sabbaths and reverence my sanctuary: I am the Lord.

31

Не вдавайтесь до закленателїв, і до ворожбитів; не шукайте їх, щоб не опаскудитись вам від них. Я Господь, Бог ваш.

31

“Do not turn to mediums or necromancers; do not seek them out, and so make yourselves unclean by them: I am the Lord your God.

32

Перед сивим волосом уставати мусиш і шанувати лице старого, і бояти мешся Бога твого. Я Господь.

32

“You shall stand up before the gray head and honor the face of an old man, and you shall fear your God: I am the Lord.

33

І коли пробувати ме в тебе приходень у землї вашій, не тїснити меш його.

33

“When a stranger sojourns with you in your land, you shall not do him wrong.

34

Як землянин мусить бути приходень ваш, що пробуває між вами, і любити мусиш його, як себе самого; приходнями бо ви були в землї Египецькій. Я Господь, Бог ваш.

34

You shall treat the stranger who sojourns with you as the native among you, and you shall love him as yourself, for you were strangers in the land of Egypt: I am the Lord your God.

35

І не кривдите мете в судї, в мірі, у вазі, і в насипу;

35

“You shall do no wrong in judgment, in measures of length or weight or quantity.

36

Вірна вага, вірне каміннє вагове, вірна єфа і гин вірний буде у вас. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землї.

36

You shall have just balances, just weights, a just ephah, and a just hin:c I am the Lord your God, who brought you out of the land of Egypt.

37

І мусите пильнувати усїх установ моїх, і всїх присудів моїх, і сповняти їх. Я Господь.

37

And you shall observe all my statutes and all my rules, and do them: I am the Lord.”

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Левит 19

Leviticus 19