Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою! 
          
	  
	     
 	     
 	     
 	     
 	   
	   
          Ти можеш змінити мову читання:
            
            
          
            
              ru 
            
          
            
              en 
            
          
          
           
           
        
      
Паралельне читання   
← (Йони 4) 
|
(Михея 2) → 
 
 
  
    
      
Переклад Куліша та Пулюя 
    
    
      
Новый русский перевод 
    
   
  
    
      
        
          
            
              
              Слово Господнє, що надійшло до Михея Морастія за Юдейських царів Йоатама, Ахаза й Езекії, а було йому обявлене про Самарию й Ерусалим:
             
           
         
        
          
            
              
              Слово Господне, которое было к Михею из Морешета в дни правления Иотама, Ахаза и Езекии, царей Иудеи,1  — видение, которое было ему о Самарии и Иерусалиме. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Слухайте, всї народи, вважай, земле, й уся її повня! Нехай буде Господь Бог сьвідком проти вас, Господь із сьвятого храму свого.
             
           
         
        
          
            
              
              Слушайте, все народы,  внимай, земля и все, что на ней;  пусть Владыка Господь будет свидетелем против вас,  Владыка — из святого храма Своего.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Ось бо, Господь вийде з пробутку свого, зійде вниз і возьме під ноги високих на землї.
             
           
         
        
          
            
              
              Смотрите, Господь выходит из Своего жилища;  Он нисходит и ступает по высотам земли.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Гори розтануться під ним і долини, як віск від огня, стопнїють, мов ті води, що ллються з гори.
             
           
         
        
          
            
              
              Плавятся горы под Ним,  как воск от огня, раскалываются долины,  как вода, что льется со склона.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              А все воно — за Яковову безбожність, за гріх дому Ізрайлевого. Від кого безбожність Яковова? хиба ж не від Самариї? Від кого висоти в Юди? хиба ж не від Ерусалиму?
             
           
         
        
          
            
              
              Все это — за отступничество Иакова,  за грехи дома Израиля.  Что есть отступничество Иакова?  Разве не Самария?  Что такое  святилище на   возвышенностях Иудеи?  Разве не Иерусалим?
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              За се зроблю з Самариї купу розвалищ у полї, місцем, щоб на йому виногради садили; каміннє її позвергаю в долину, відкрию її підвалини.
             
           
         
        
          
            
              
              — За это Я сделаю Самарию грудой развалин,  среди которых разобьют виноградники.  Я низвергну ее камни в долину  и обнажу ее основания.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Всї ідоли її порозбиваю, й усї дари її любодїйні спалю огнем, та й усї боввани її передам на розбиваннє; бо вона їх із плати за блудництво построїла й пійдуть вони дарами до (другої) блудницї.
             
           
         
        
          
            
              
              Все ее истуканы будут расколоты,  сожжены все храмовые дары,  Я уничтожу всех ее идолов.  В уплату за блуд получала она эти дары,  и платой блудницам опять они станут.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Тим же то буду ридати-голосити; як ограблений і обнажений, — ходити; вити, як шакал, як струсї, — пищати.
             
           
         
        
          
            
              
              Об этом я буду плакать и горевать,  буду скитаться босым и обнаженным.  Как шакал, буду выть,  и причитать, как сова,
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Болючий бо побій її дійде аж до Юди, наближиться до ворот мого народу, до Ерусалиму.
             
           
         
        
          
            
              
              потому, что рана Самарии2  неисцелима;  она дошла до Иудеи,  до ворот моего народа —  до самого Иерусалима.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Не пускайте ж про се поголоски хоч у Гетї, не голосїте там; ув оселї Офра покрийте себе попелом.
             
           
         
        
          
            
              
              Не объявляйте в Гате,3   не плачьте вовсе.4   В Бет-Леафре5  валяйтесь в пыли.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Переселяйтесь (у неволю), Шафирські осадницї, стидовично понажені; не втече й осадниця Заананська; плач у Езелї не дасть вам з'упинитись там.
             
           
         
        
          
            
              
              Ступайте своим путем,  горожане Шафира,6   нагими и опозоренными.  Не смогут выйти из города  жители Цаанана7 ;  плачет Бет-Ецель8  —  не дождетесь от него помощи.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Оплакує своє добро осадниця Мароти, бо лихолїттє наближується й до воріт Ерусалимських.
             
           
         
        
          
            
              
              Ждут тревожно добрых вестей  горожане Марота,9   беда от Господа низошла  к воротам Иерусалима.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Запрягай в колесницю бистрих, ти, Лахиська осаднице, ти бо — початком гріхів дочки Сионової, в тобі бо появились перші проступки Ізраїля.
             
           
         
        
          
            
              
              Запрягайте скакунов в колесницы,  обитатели Лахиша,10   вы были началом греха  для дочери Сиона,  потому что с вас начались  преступления Израиля.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Тим же то будеш ти посилати дари в Морешет-Гет; люде ж Ахзивські будуть оманом царям Ізраїлським.
             
           
         
        
          
            
              
              Поэтому вы пошлете прощальные подарки  Морешет-Гату;  дома Ахзива11  обманом окажутся  для царей Израиля.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Я ще нашлю на тебе, осаднице Мореша, здобичника; він досягне до Оддоламу, — сієї слави Ізрайлевої.
             
           
         
        
          
            
              
              Я опять приведу владельца к вам,  обитатели Мареши12 ;  слава13  Израиля  пойдет в Адуллам.14 
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Ой обстрижи ж — обголи собі голову по дїтях твоїх, щиро коханих; розшири по них лисину, як орел, коли лїниться; бо переселять їх від тебе в неволю.
             
           
         
        
          
            
              
              Обрейте головы в знак печали  о милых ваших сыновьях;  станьте лысыми подобно грифу,  потому что в плен уводят их от вас.
 
             
           
         
       
    
 
  
← (Йони 4) 
|
(Михея 2) →