Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Уперся Кораг, син Їзгара, сина Кегаа, сина Левієвого, а з ним Датан та Абірам Елїабенки та Он Пелетієнко, сини Рубенові,

1

Rebellion Against Moses and Aaron

Now Korah the son of Izhar, the son of Kohath, the son of Levi, with Dathan and Abiram the sons of Eliab, and On the son of Peleth, sons of Reuben, took men;

2

Та й встали вони проти Мойсея, і з ними двістї пятьдесять чоловіка із синів Ізраїля, князї громадські, покликані до ради громадської люде з намениті.

2

and they rose up before Moses with some of the children of Israel, two hundred and fifty leaders of the congregation, representatives of the congregation, men of renown.

3

І зібрались вони проти Мойсея та Арона, і промовили до них: Годї вам! Бо ж уся громада сьвята і Господь серед неї. Чого ж ви пнетесь високо над громадою Господньою?

3

They gathered together against Moses and Aaron, and said to them, “You [a]take too much upon yourselves, for all the congregation is holy, every one of them, and the Lord is among them. Why then do you exalt yourselves above the assembly of the Lord?”

4

Почувши те Мойсей упав на лице своє.

4

So when Moses heard it, he fell on his face;

5

І промовив він до Корага й усієї роти його, і каже: Завтра сповістить Господь, хто його і хто сьвятий, щоб допустити його до себе; кого він вибрав, того допустить до себе.

5

and he spoke to Korah and all his company, saying, “Tomorrow morning the Lord will show who is His and who is holy,[b] and will cause him to come near to Him. That one whom He chooses He will cause to come near to Him.

6

Так учинїть: Нехай возьме з собою кадильницї Кораг і вся громада його,

6

Do this: Take censers, Korah and all your company;

7

І завтра положіть у їх жару, і положіть на йому кадило перед Господом; і нехай буде так: той чоловік, що вибере його Господь, нехай буде сьвятим. Буде з вас, Левієві сини!

7

put fire in them and put incense in them before the Lord tomorrow, and it shall be that the man whom the Lord chooses is the holy one. You take too much upon yourselves, you sons of Levi!”

8

І промовив Мойсей до Корага: Слухайте ж, сини Левієві!

8

Then Moses said to Korah, “Hear now, you sons of Levi:

9

Хиба мало вам, що Бог Ізраїлїв вилучив вас із громади Ізраїля, щоб вам можна приближитись до його, щоб вам можна послугувати в храминї Господнїй та стояти перед громадою послугуючи їй,

9

Is it a small thing to you that the God of Israel has separated you from the congregation of Israel, to bring you near to Himself, to do the work of the tabernacle of the Lord, and to stand before the congregation to serve them;

10

Що удостоїв тебе і всїх братів твоїх, синів Левієвих з тобою, приближитись до його? А вам ще й сьвященьства захотїлось!

10

and that He has brought you near to Himself, you and all your brethren, the sons of Levi, with you? And are you seeking the priesthood also?

11

Тим і повстали ви, ти і вся рота твоя проти Господа; бо що таке Арон, що ви нарікаєте на його?

11

Therefore you and all your company are gathered together against the Lord. And what is Aaron that you complain against him?”

12

І післав Мойсей, щоб покликати Датана та Абірама Елїабенків, та вони сказали: Не пійдемо на гору!

12

And Moses sent to call Dathan and Abiram the sons of Eliab, but they said, “We will not come up!

13

Хиба мало того, що ти вивів нас із землї текущої молоком та медом, щоб поморити нас в степу; ти хочеш іще й царювати над нами?

13

Is it a small thing that you have brought us up out of a land flowing with milk and honey, to kill us in the wilderness, that you should keep acting like a prince over us?

14

І нї в землю, текущу молоком та медом не привів єси нас, нї дав нам у наслїддє поля й виноградники! Хочеш людям сим очі виколити? Не пійдемо!

14

Moreover you have not brought us into a land flowing with milk and honey, nor given us inheritance of fields and vineyards. Will you put out the eyes of these men? We will not come up!”

15

І розлютився вельми Мойсей, і сказав до Господа: Не повертайсь до приносів їх! Нї одного осла не взяв я від них і не заподїяв зла нї одному з них.

15

Then Moses was very angry, and said to the Lord, “Do not [c]respect their offering. I have not taken one donkey from them, nor have I hurt one of them.”

16

І сказав Мойсей до Корага: Ти і вся твоя громада, станьте ви завтра перед Господом, ти сам і вони і Арон.

16

And Moses said to Korah, “Tomorrow, you and all your company be present before the Lord — you and they, as well as Aaron.

17

І нехай кожен візьме кадильницю свою і накладе у її кадила, і нехай принесе кожен свою кадильницю перед Господом, двістї і пятьдесять кадильниць; і ти і Арон, кожен кадильницю свою.

17

Let each take his censer and put incense in it, and each of you bring his censer before the Lord, two hundred and fifty censers; both you and Aaron, each with his censer.”

18

І взяли вони кожен кадильницю свою, і понакладали в них жару, і понасипували в них кадила; та й приступили до входу в соборний намет, і Мойсей та Арон.

18

So every man took his censer, put fire in it, laid incense on it, and stood at the door of the tabernacle of meeting with Moses and Aaron.

19

І скликав Кораг проти них усю громаду до входу в соборний намет.

19

And Korah gathered all the congregation against them at the door of the tabernacle of meeting. Then the glory of the Lord appeared to all the congregation.

20

І показалась слава Господня перед всією громадою. І промовив Господь до Мойсея та Арона слова:

20

And the Lord spoke to Moses and Aaron, saying,

21

Вилучтесь із між громади сієї, і погублю їх в одну мить ока.

21

“Separate yourselves from among this congregation, that I may consume them in a moment.”

22

І впали вони ниць на лиця свої і сказали: Боже, ти Боже духів усякого тїла! Один чоловік согрішив, а гнїв би твій мав бути на всю громаду?

22

Then they fell[d] on their faces, and said, “O God, the God of the spirits of all flesh, shall one man sin, and You be angry with all the congregation?”

23

І рече Господь Мойсейові:

23

So the Lord spoke to Moses, saying,

24

Промов до громади і скажи: Відступіть геть навкруги від наметів Корага, Датана й Абірама.

24

“Speak to the congregation, saying, ‘Get away from the tents of Korah, Dathan, and Abiram.’ ”

25

І встав Мойсей, і пійшов до Датана й Абірама, і пійшли за ним старші мужі Ізраїля.

25

Then Moses rose and went to Dathan and Abiram, and the elders of Israel followed him.

26

І промовив він до громади кажучи: Відступіте ж від наметів сих безбожних людей, і не торкайте нїчого їх, щоб не погибнути вам у всїх гріхах їх.

26

And he spoke to the congregation, saying, “Depart now from the tents of these wicked men! Touch nothing of theirs, lest you be consumed in all their sins.”

27

І відступили вони геть навкруги від храмини Корага, Датана та Абірама. А Датан та Абірам, вийшовши стояли коло входу в намети свої з жінками своїми й дїтьми своїми і з немовлятами своїми.

27

So they got away from around the tents of Korah, Dathan, and Abiram; and Dathan and Abiram came out and stood at the door of their tents, with their wives, their sons, and their little children.

28

І сказав Мойсей: По тому зрозумієте ви, що Господь післав мене сотворити всї дїла сї, та що не по своїй волї вчинив я се:

28

And Moses said: “By this you shall know that the Lord has sent me to do all these works, for I have not done them of my own will.

29

Коли вони помруть, як всї люде вмирають, і постигне їх така кара як всїх людей, то не послав мене Господь;

29

If these men die naturally like all men, or if they are visited by the common fate of all men, then the Lord has not sent me.

30

Коли ж нечуване диво сотворить Господь, і роззявить земля уста свої та й проковтне їх і все, що їх, і пійдуть живими під землю, тодї пізнаєте, що сї люде споневірали Господом.

30

But if the Lord creates a new thing, and the earth opens its mouth and swallows them up with all that belongs to them, and they go down alive into the pit, then you will understand that these men have rejected the Lord.”

31

І сталося, що як він скіньчив промовляти сї слова,

31

Now it came to pass, as he finished speaking all these words, that the ground split apart under them,

32

Розступилась земля під ними, і роззявила земля уста свої та й проглинула їх самих і домівки їх і всїх людей, що були в Корага, і все майно.

32

and the earth opened its mouth and swallowed them up, with their households and all the men with Korah, with all their goods.

33

І провалились вони, і все що було їх, живими під землю, і покрила їх земля, і погинули вони спроміж громади.

33

So they and all those with them went down alive into the pit; the earth closed over them, and they perished from among the assembly.

34

І ввесь Ізраїль, що був навкруги них, кинувсь навтеки, на зойк їх: казали бо вони: Коли б і нас не проглинула земля!

34

Then all Israel who were around them fled at their cry, for they said, “Lest the earth swallow us up also!”

35

І вийшов огонь від Господа, і пожер двістї чоловіка, що поприносили кадила.

35

And a fire came out from the Lord and consumed the two hundred and fifty men who were offering incense.

36

І рече Господь Мойсейові:

36

Then the Lord spoke to Moses, saying:

37

Скажи Елеазарові Ароненкові, сьвященникові, щоб повигрібав кадильницї із пожарища; і нехай порозкидає жар, вони бо посьвячені.

37

“Tell Eleazar, the son of Aaron the priest, to pick up the censers out of the blaze, for they are holy, and scatter the fire some distance away.

38

Із кадильниць тих чоловіків, що согрішили, нехай пороблють із них тонкі бляхи, щоб ними покрити жертівника; бо принесли вони їх перед Господа, і тому стали вони посьвяченими; і будуть вони знаменнєм синам Ізрайлевим.

38

The censers of these men who sinned [e]against their own souls, let them be made into hammered plates as a covering for the altar. Because they presented them before the Lord, therefore they are holy; and they shall be a sign to the children of Israel.”

39

І взяв Елеазар, сьвященник, кадильницї мідяні, що принесли погорівші, і поросплїскувано їх, щоб покрити жертівника,

39

So Eleazar the priest took the bronze censers, which those who were burned up had presented, and they were hammered out as a covering on the altar,

40

На спомин синам Ізрайлевим, щоб нїхто чужий, хто не з насїння Аронового, не приступав, кадити перед Господом, щоб із ним не сталось, як з Корагом і з його громадою, як сказав йому Господь через Мойсея.

40

to be a [f]memorial to the children of Israel that no outsider, who is not a descendant of Aaron, should come near to offer incense before the Lord, that he might not become like Korah and his companions, just as the Lord had said to him through Moses.

41

Другого ж дня, стала нарікати вся громада Ізрайлева на Мойсея й Арона, мовляючи: Ви погубили люд Господень!

41

Complaints of the People

On the next day all the congregation of the children of Israel complained against Moses and Aaron, saying, “You have killed the people of the Lord.”

42

І сталось, як зібралась була громада проти Мойсея і Арона, так обернулись вони до соборного намету, і се вкрила його хмара і явилась слава Господня.

42

Now it happened, when the congregation had gathered against Moses and Aaron, that they turned toward the tabernacle of meeting; and suddenly the cloud covered it, and the glory of the Lord appeared.

43

І приступили Мойсей та Арон перед соборний намет.

43

Then Moses and Aaron came before the tabernacle of meeting.

44

І промовив Господь до Мойсея кажучи:

44

And the Lord spoke to Moses, saying,

45

Підіймітесь із серед громади сієї, так погублю їх в одну мить! І впали вони ниць на лиця свої.

45

“Get away from among this congregation, that I may consume them in a moment.”
And they fell on their faces.

46

І каже Мойсей до Арона: Возьми кадильницю твою, та наклади в її жару із жертівника, і насип кадила, і йди скоріш у громаду, та спокутуй їх; бо спалахнув гнїв, від лиця Господнього й пійшов помір.

46

So Moses said to Aaron, “Take a censer and put fire in it from the altar, put incense on it, and take it quickly to the congregation and make [g]atonement for them; for wrath has gone out from the Lord. The plague has begun.”

47

І взяв Арон кадильницю, як казав Мойсей, та й метнувсь між громаду, аж се почалась морова кара між людьми. І насипав він кадила та й почав відправляти покуту за людей.

47

Then Aaron took it as Moses commanded, and ran into the midst of the assembly; and already the plague had begun among the people. So he put in the incense and made atonement for the people.

48

І став він між мертвими і живими, і зупинилась морова кара.

48

And he stood between the dead and the living; so the plague was stopped.

49

А було тих, що від морової пошестї погибли, чотирнайцять тисяч і сїмсот, окрім тих, що померли задля Корага.

49

Now those who died in the plague were fourteen thousand seven hundred, besides those who died in the Korah incident.

50

І вернувсь Арон до Мойсея, до входу в соборний намет, і зупинилась морова пошесть.

50

So Aaron returned to Moses at the door of the tabernacle of meeting, for the plague had stopped.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Числа 16

Numbers 16