Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
І знову Ісус почав розповідати людям притчі. Він казав:
Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
«Царство Боже подібне до царя, який справляв весілля свого сина.
і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
Він послав слуг, щоб вони покликали запрошених, але ті не хотіли приходити.
Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.
Він знову послав слуг сказати усім запрошеним: „Слухайте! Все вже приготовано для весілля, бичків та іншу худобу вже забито, і страви вже на столі. Приходьте на весілля!”
Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
Але ніхто на те не звернув уваги, і всі розійшлися — один повернувся до роботи в полі, другий до інших справ.
а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
Всі інші, котрі були запрошені, схопили царських слуг, познущалися з них, а потім убили.
Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
Тоді цар розгнівався й послав своє військо, і покарав убивць, а їхнє місто спалив.
Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
І сказав цар своїм слугам: „Усе готове для весілля, але ті, хто були запрошені, не гідні бути на ньому.
Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
Отже, вийдіть на вулиці й на кожному куті запрошуйте кого побачите”.
І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
Тоді слуги пішли й запросили всіх, кого побачили: як добрих, так і лихих людей. Весільна зала була повна гостей.
Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;
Але коли цар увійшов і подивився на гостей, то побачив серед них чоловіка в простому вбранні. Цар звернувся до нього: „Друже, як же ти увійшов сюди, не вбравшись у весільне?” Але той мовчав.
і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.
Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
Тоді цар наказав своїм слугам: „Зв’яжіть йому руки й ноги та й киньте у темряву, де тільки ридання і скрегіт зубів від болю.
Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
Тоді фарисеї пішли й почали радитись між собою, як би зловити Ісуса на слові.
І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
Вони послали до Ісуса своїх учнів разом з іродіанцями, які мовили таке до Нього: «Вчителю, ми знаємо, що Ти — чоловік чесний, правдиво наставляєш на шлях Божий, і не зважаєш на те, хто і що про Тебе подумає, бо не дивишся на чин та звання людей.
Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
Тож скажи нам, як ти вважаєш, чи справедливо сплачувати податки цезареві, чи ні?»
Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?
Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: «Лицеміри! Навіщо ви перевіряєте Мене, аби зловити Мене на слові?
Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
Покажіть Мені динар, яким ви сплачуєте податки». Коли вони принесли динар,
І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?
Ісус запитав: «Хто тут зображений й чиє ім’я викарбоване на монеті?»
Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
Вони відповіли: «Цезареве». Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю — цезареве, а Богу — Боже».
І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
Почувши таку відповідь, вивідники були вражені й, залишивши Ісуса, пішли собі геть.
Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
Того ж дня декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його:
говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
«Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”. [66]
Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;
От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, та через те, що в нього не було дітей, другий брат узяв шлюб із тією жінкою.
так само й другий брат, і третїй, аж до семого.
Те ж саме трапилося й з третім, а потім і з усіма сімома — вони померли, не залишивши дітей.
Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
Отже, в майбутньому житті, після воскресіння, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
Ісус сказав: «Звісно, причиною вашої помилки є те, що ви не знаєте ні Святого Писання, ані сили Божої.
Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
Адже, коли люди повстануть із мертвих, вони не одружуватимуться, ані заміж виходитимуть. Вони будуть подібні до Ангелів Небесних.
Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
А щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Божих слів, сказаних вам? Господь сказав:
Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
„Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Господь є Богом живих а не мертвих. Тож усі вони — живі”».
Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
Почувши, як Ісус Своєю відповіддю примусив замовкнути саддукеїв, фарисеї зібралися разом.
І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
Один із них, знавець Закону Мойсея запитав, випробовуючи Ісуса:
Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
Ісус відповів: «„Люби Господа Бога свого всім серцем, усією душею і розумом своїм”.
Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
Є ще й друга заповідь, подібна до цієї: „Любіть ближнього [67] свого, як себе самого”.
На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
Увесь Закон і вчення пророків спираються на ці дві заповіді».
Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
Тоді Ісус звернувся до всіх фарисеїв, які зібралися там:
глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
«Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Вони відповіли: «Давидів Син».
Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
Ісус сказав: «Як же тоді Давид, якого надихнув Дух Святий, назвав Його Господом, коли казав:
Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
„Господь Бог мовив до Господа мого: „Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх [68]””.
Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
Тобто сам Давид називав Христа „Господом”. То як же Він може бути Сином Давидовим?»