Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,
Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, Він послав двох Своїх учнів
і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть.
і сказав їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете прив’язаного молодого осла, на якого ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.
А коли хто запитає вас: Навіщо це ви робите? — то скажіть: Господь потребує його, — Він відразу ж відішле його назад.
Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.
І вони пішли, знайшли осля, прив’язане до воріт ззовні на узбіччі, і почали відв’язувати його.
І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?
Дехто з тих, які там стояли, говорили їм: Що це ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?
Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.
А вони відказали їм так, як звелів Ісус; тоді відпустили їх.
І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.
І привели осля до Ісуса, поклали на нього свої плащі, і Він сів на нього.
Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.
Багато хто стелив свій одяг на дорозі, інші ж різали гілки на полях [і стелили по дорозі].
Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;
7 І ті, які йшли попереду, і ті, які йшли слідом за Ним, вигукували: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!
благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
Благословенне прийдешнє царство батька нашого Давида! Осанна на висотах!
І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.
Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з дванадцятьма до Витанії.
І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів.
і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви.
І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.
Озвався і промовив Він до смоківниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не їсть! І чули те Його учні.
І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,
І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
І Він навчав їх, кажучи їм: Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!
І чули письменники та архиєреї, й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо весь народ захоплювався Його вченням.
І, як вечір настав, вийшов Він осторонь із города.
А як ставало пізно, вони виходили за межі міста.
А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла.
І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
І, згадавши, Петро каже Йому: Учителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!
І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
У відповідь Ісус промовив до них: Майте віру Божу!
Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
Запевняю вас, що коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, — і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що станеться згідно зі сказаним, — то так і буде йому.
Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
Тому Я кажу вам: Усе, про що молитесь і просите, — вірте, що одержите, і сповниться вам.
І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини.
Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
[Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець Небесний не прощатиме вам ваших провин].
І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,
І знову вони прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, книжники і старші,
і кажуть Йому: Якою властю Ти се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?
та й кажуть Йому: Якою владою Ти все це робиш? Або хто дав Тобі владу чинити оце?
Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
А Ісус відповів їм: Запитаю вас [і Я] дещо. Якщо відповісте, то і Я скажу вам, якою владою це чиню.
Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.
Хрещення Івана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь!
І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
Вони міркували між собою, говорячи: Якщо скажемо, що з неба, то запитає: Чому ж ви йому не повірили?
Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всї бо мали Йоана, що він справдї пророк був.
А якщо скажемо, що від людей… Вони боялися народу, адже всі вважали Івана за справжнього пророка.