Переклад Куліша та Пулюя

New Living Translation

І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.

1

Parable of the Evil Farmers

Then Jesus began teaching them with stories: “A man planted a vineyard. He built a wall around it, dug a pit for pressing out the grape juice, and built a lookout tower. Then he leased the vineyard to tenant farmers and moved to another country.

2

І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.

2

At the time of the grape harvest, he sent one of his servants to collect his share of the crop.

3

Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.

3

But the farmers grabbed the servant, beat him up, and sent him back empty-handed.

4

І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.

4

The owner then sent another servant, but they insulted him and beat him over the head.

5

І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.

5

The next servant he sent was killed. Others he sent were either beaten or killed,

6

Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.

6

until there was only one left — his son whom he loved dearly. The owner finally sent him, thinking, ‘Surely they will respect my son.’

7

Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.

7

“But the tenant farmers said to one another, ‘Here comes the heir to this estate. Let’s kill him and get the estate for ourselves!’

8

І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.

8

So they grabbed him and murdered him and threw his body out of the vineyard.

9

Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.

9

“What do you suppose the owner of the vineyard will do?” Jesus asked. “I’ll tell you — he will come and kill those farmers and lease the vineyard to others.

10

Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?

10

Didn’t you ever read this in the Scriptures?
‘The stone that the builders rejected
has now become the cornerstone.

11

Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.

11

This is the Lord’s doing,
and it is wonderful to see.’a”

12

І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.

12

The religious leadersb wanted to arrest Jesus because they realized he was telling the story against them — they were the wicked farmers. But they were afraid of the crowd, so they left him and went away.

13

І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.

13

Taxes for Caesar

Later the leaders sent some Pharisees and supporters of Herod to trap Jesus into saying something for which he could be arrested.

14

Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?

14

“Teacher,” they said, “we know how honest you are. You are impartial and don’t play favorites. You teach the way of God truthfully. Now tell us — is it right to pay taxes to Caesar or not?

15

Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.

15

Should we pay them, or shouldn’t we?”
Jesus saw through their hypocrisy and said, “Why are you trying to trap me? Show me a Roman coin,c and I’ll tell you.”

16

Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.

16

When they handed it to him, he asked, “Whose picture and title are stamped on it?”
“Caesar’s,” they replied.

17

І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.

17

“Well, then,” Jesus said, “give to Caesar what belongs to Caesar, and give to God what belongs to God.”
His reply completely amazed them.

18

І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:

18

Discussion about Resurrection

Then Jesus was approached by some Sadducees — religious leaders who say there is no resurrection from the dead. They posed this question:

19

Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.

19

“Teacher, Moses gave us a law that if a man dies, leaving a wife without children, his brother should marry the widow and have a child who will carry on the brother’s name.d

20

Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;

20

Well, suppose there were seven brothers. The oldest one married and then died without children.

21

і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.

21

So the second brother married the widow, but he also died without children. Then the third brother married her.

22

І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.

22

This continued with all seven of them, and still there were no children. Last of all, the woman also died.

23

Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.

23

So tell us, whose wife will she be in the resurrection? For all seven were married to her.”

24

І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?

24

Jesus replied, “Your mistake is that you don’t know the Scriptures, and you don’t know the power of God.

25

Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.

25

For when the dead rise, they will neither marry nor be given in marriage. In this respect they will be like the angels in heaven.

26

Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?

26

“But now, as to whether the dead will be raised — haven’t you ever read about this in the writings of Moses, in the story of the burning bush? Long after Abraham, Isaac, and Jacob had died, God said to Moses,e ‘I am the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob.’f

27

Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.

27

So he is the God of the living, not the dead. You have made a serious error.”

28

І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?

28

The Most Important Commandment

One of the teachers of religious law was standing there listening to the debate. He realized that Jesus had answered well, so he asked, “Of all the commandments, which is the most important?”

29

Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть;

29

Jesus replied, “The most important commandment is this: ‘Listen, O Israel! The Lord our God is the one and only Lord.

30

і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.

30

And you must love the Lord your God with all your heart, all your soul, all your mind, and all your strength.’g

31

А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.

31

The second is equally important: ‘Love your neighbor as yourself.’h No other commandment is greater than these.”

32

І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;

32

The teacher of religious law replied, “Well said, Teacher. You have spoken the truth by saying that there is only one God and no other.

33

і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.

33

And I know it is important to love him with all my heart and all my understanding and all my strength, and to love my neighbor as myself. This is more important than to offer all of the burnt offerings and sacrifices required in the law.”

34

І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.

34

Realizing how much the man understood, Jesus said to him, “You are not far from the Kingdom of God.” And after that, no one dared to ask him any more questions.

35

І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?

35

Whose Son Is the Messiah?

Later, as Jesus was teaching the people in the Temple, he asked, “Why do the teachers of religious law claim that the Messiah is the son of David?

36

Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."

36

For David himself, speaking under the inspiration of the Holy Spirit, said,
‘The Lord said to my Lord,
Sit in the place of honor at my right hand
until I humble your enemies beneath your feet.’i

37

Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.

37

Since David himself called the Messiah ‘my Lord,’ how can the Messiah be his son?” The large crowd listened to him with great delight.

38

І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,

38

Jesus also taught: “Beware of these teachers of religious law! For they like to parade around in flowing robes and receive respectful greetings as they walk in the marketplaces.

39

та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;

39

And how they love the seats of honor in the synagogues and the head table at banquets.

40

що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.

40

Yet they shamelessly cheat widows out of their property and then pretend to be pious by making long prayers in public. Because of this, they will be more severely punished.”

41

І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.

41

The Widow’s Offering

Jesus sat down near the collection box in the Temple and watched as the crowds dropped in their money. Many rich people put in large amounts.

42

І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.

42

Then a poor widow came and dropped in two small coins.j

43

І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.

43

Jesus called his disciples to him and said, “I tell you the truth, this poor widow has given more than all the others who are making contributions.

44

Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.

44

For they gave a tiny part of their surplus, but she, poor as she is, has given everything she had to live on.”

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New Living Translation

Марка 12

Mark 12