Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою! 
          
	  
	     
 	     
 	     
 	     
 	   
	   
          Ти можеш змінити мову читання:
            
            
          
            
              ru 
            
          
            
              en 
            
          
          
           
           
        
      
Паралельне читання   
← (Марка 11) 
|
(Марка 13) → 
 
 
  
    
      
Переклад Куліша та Пулюя 
    
    
      
Новый русский перевод 
    
   
  
    
      
        
          
            
              
              І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав. 
             
           
         
        
          
            
              
              И Он стал говорить с ними притчами. — Один человек посадил виноградник, обнес его забором, выкопал яму для давильни56  и построил сторожевую башню.57  Он отдал виноградник внаем виноградарям, а сам уехал в чужие края. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього. 
             
           
         
        
          
            
              
              Когда пришло время, он послал слугу к виноградарям, чтобы тот забрал у них причитающуюся ему часть урожая. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї. 
             
           
         
        
          
            
              
              Но виноградари схватили слугу, избили и отослали ни с чем. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого. 
             
           
         
        
          
            
              
              Тогда хозяин послал к ним другого слугу; но они разбили ему голову и издевались над ним. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали. 
             
           
         
        
          
            
              
              Хозяин послал еще одного слугу; его виноградари убили. Он посылал еще многих слуг, но виноградари одних избивали, других убивали. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого. 
             
           
         
        
          
            
              
              В конце концов у хозяина остался только его единственный любимый сын. Он послал его к ним последним. «Сына-то моего они устыдятся», — думал он. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство. 
             
           
         
        
          
            
              
              Но виноградари сказали друг другу: «Это наследник. Давайте убьем его, и наследство будет нашим». 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника. 
             
           
         
        
          
            
              
              Они схватили его, убили и выбросили его из виноградника. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим. 
             
           
         
        
          
            
              
              Что же сделает хозяин виноградника? Конечно же, он придет и убьет виноградарей, а виноградник отдаст другим. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла? 
             
           
         
        
          
            
              
              Разве вы не читали в Писании: «Камень, Который отвергли строители,  стал краеугольным.
  
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших. 
             
           
         
        
          
            
              
              Это совершил Господь,  и как это удивительно в глазах наших!»58  
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
             
           
         
        
          
            
              
              Когда предводители народа поняли, что эту притчу Иисус рассказал о них, они хотели арестовать Его, но побоялись народа. Поэтому они оставили Его и ушли.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
             
           
         
        
          
            
              
              Потом они подослали к  Нему   фарисеев и сторонников Ирода, чтобы те поймали Его на слове.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
             
           
         
        
          
            
              
              Подойдя к Иисусу, они сказали:  — Учитель! Мы знаем, что Ты Человек честный и не стремишься никому угодить. Ты беспристрастен и истинно учишь пути Божьему. Следует ли платить налог кесарю или нет? Платить нам или не платить?
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив. 
             
           
         
        
          
            
              
              Иисус, зная их лицемерие, сказал: — Что вы Меня испытываете? Принесите Мне посмотреть динарий. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис?  Вони ж сказали Йому: Кесареве.
             
           
         
        
          
            
              
              Ему принесли монету, и Он спросил: — Кто на ней изображен и чье на ней имя?   — Кесаря, — ответили они.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові.  І дивувались Йому.
             
           
         
        
          
            
              
              — Отдавайте кесарево кесарю, а Божье — Богу,  — сказал Иисус.  Они были поражены Его ответом.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
             
           
         
        
          
            
              
              К Иисусу подошли саддукеи,59  которые утверждают, что нет воскресения. Они спросили Его:
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.
             
           
         
        
          
            
              
              — Учитель, Моисей написал, что если у кого-либо умрет брат, оставив жену, но не оставив детей, то он должен жениться на вдове и восстановить род60  своему брату.61 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
             
           
         
        
          
            
              
              Было семь братьев. Первый женился и умер, не оставив потомства.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.
             
           
         
        
          
            
              
              На вдове женился его брат и тоже умер, не оставив потомства. То же самое произошло и с третьим.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.
             
           
         
        
          
            
              
              Никто из семерых не оставил после себя сына. После всех умерла и женщина.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
             
           
         
        
          
            
              
              Чьей женой будет эта женщина после воскресения? Ведь все семеро были женаты на ней.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої? 
             
           
         
        
          
            
              
              Иисус ответил им: — Не потому ли вы заблуждаетесь, что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей? 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах. 
             
           
         
        
          
            
              
              Воскресшие из мертвых не будут ни жениться, ни выходить замуж, а будут как ангелы на небесах. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? 
             
           
         
        
          
            
              
              А о том, что мертвые воскресают, разве вы не читали в книге Моисея, в том месте, где говорится о кусте, как Бог сказал Моисею: «Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова»?62  
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь. 
             
           
         
        
          
            
              
              Он Бог не мертвых, а живых. Вы глубоко заблуждаетесь. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
             
           
         
        
          
            
              
              Один из учителей Закона, слушая этот спор, заметил, как хорошо ответил Иисус, и спросил у Него:  — Какая из заповедей самая важная?
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть; 
             
           
         
        
          
            
              
              Иисус ответил: 
— Самая важная заповедь — это: «Слушай, Израиль! Господь наш Бог — единый Господь.
  
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь. 
             
           
         
        
          
            
              
              Люби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим,  и всей душой твоей, всем разумом твоим, и всеми силами твоими».63  
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема. 
             
           
         
        
          
            
              
              Вторая заповедь: «Люби ближнего твоего, как самого себя».64  Нет заповедей важнее этих двух. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
             
           
         
        
          
            
              
              Учитель Закона сказал:  — Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что  Бог   один, и нет другого  Бога  , кроме Него.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
             
           
         
        
          
            
              
              Любить Его всем сердцем, всем разумом, всеми силами и любить ближнего, как самого себя, — это важнее, чем все всесожжения и жертвы.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати. 
             
           
         
        
          
            
              
              Иисус, видя, как разумно ответил учитель Закона, сказал ему: — Недалеко ты от Божьего Царства.   С тех пор никто больше не решался задавать Ему вопросы.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів? 
             
           
         
        
          
            
              
              Продолжая учить в храме, Иисус сказал: — Почему учители Закона говорят, что Христос — Сын Давида? 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх." 
             
           
         
        
          
            
              
              Ведь сам Давид сказал, вдохновляемый Святым Духом: «Сказал Господь Господу моему:  Сядь по правую руку от Меня,  пока Я не повергну врагов Твоих  к ногам Твоим».65 
  
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо. 
             
           
         
        
          
            
              
              Сам Давид называет Его Господом. Как же в таком случае Он может быть ему Сыном?   Большая толпа слушала Иисуса с радостью.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах, 
             
           
         
        
          
            
              
              А Он учил: — Остерегайтесь учителей Закона. Они любят наряжаться в длинные одежды и любят, когда их приветствуют на площадях. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах; 
             
           
         
        
          
            
              
              Они сидят на самых почетных местах в синагогах и на званых обедах. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд. 
             
           
         
        
          
            
              
              Они разоряют дома вдов и напоказ долго молятся. Таких ждет очень суровое наказание. 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
             
           
         
        
          
            
              
              Сев напротив сокровищницы храма, Иисус смотрел, как люди кладут в нее деньги. Многие богачи бросали помногу.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
             
           
         
        
          
            
              
              Но вот подошла бедная вдова и бросила две медные монетки.66 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону. 
             
           
         
        
          
            
              
              Иисус подозвал учеников и сказал им: — Говорю вам истину, эта бедная вдова положила больше всех, кто клал в сокровищницу, 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій. 
             
           
         
        
          
            
              
              потому что все давали от своего избытка, а она от своей нищеты положила все, что у нее было на жизнь. 
             
           
         
       
    
 
  
← (Марка 11) 
|
(Марка 13) →