Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.
            Он стал говорить с ними притчами: "Один человек посадил виноградник, огородил его, вырыл яму для виноградных тисков и построил башню. Затем он сдал виноградник в наём нескольким виноградарям и отлучился.
            І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
            В положенное время он послал к виноградарям слугу, чтобы тот получил с них причитающуюся ему долю урожая с виноградника.
            Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.
            Но они схватили слугу, избили его и отослали прочь ни с чем.
            І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
            Тот человек послал к ним другого слугу, но они разбили ему голову и обошлись с ним постыдно.
            І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
            Тогда он послал третьего слугу, и того они убили. Посылал он и многих других. Некоторых они избили, а других убили.
            Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.
            У него остался только один человек, его любимый сын. Он послал его к ним самым последним, говоря: "Они отнесутся к моему сыну с уважением".
            Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
            Но виноградари сказали друг другу: "Это — наследник. Если мы убьём его, наследство будет наше".
            І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
            И вот они схватили его, убили и выбросили его труп из виноградника.
            Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
            Что же сделает хозяин виноградника? Он придёт, предаст виноградарей смерти и отдаст виноградник другим.
            Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
            Разве вы не читали в Писании: "Камень, отвергнутый строителями, стал краеугольным.
            І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
            Иудейские предводители знали, что эта притча направлена против них и придумывали, как бы схватить Его, но боялись народа. Поэтому, оставив Его, они ушли.
            І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
            И подослали они к Нему некоторых фарисеев и иродиан, чтобы те поймали Его на слове.
            Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
            Фарисеи и иродиане подошли и сказали Ему: "Учитель! Мы знаем, что Ты справедлив, и Тебя не заботит, кто что подумает, ибо Ты не лицеприятствуешь, а учишь пути Божьему в соответствии с истиной. Правильно ли платить налоги кесарю? Должны ли мы платить их или нет?"
            Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.
            Но Он видел их лицемерие и сказал: "Зачем вы испытываете Меня? Принесите Мне динарий и дайте на него взглянуть".
            Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
            Они принесли, и Он спросил: "Чьё здесь изображение и чьё имя?" Они ответили: "Кесаря".
            І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
            Тогда Иисус сказал им: "Так отдайте кесарю кесарево, а Богу — Божие". И они удивились Его словам.
            І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
            Подошли к Нему несколько саддукеев, которые утверждают, что нет воскресения, и спросили:
            Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.
            "Учитель! Моисей написал для нас: "Если человек умрёт бездетным, то брат его должен жениться на вдове и иметь с ней детей для продолжения рода своего умершего брата".
            Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
            Было семеро братьев. Первый из них женился, но умер, не оставив детей.
            і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.
            На этой женщине женился второй брат и тоже умер, не оставив детей. То же самое случилось и с третьим братом.
            І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.
            Ни один из семерых братьев не оставил детей. Последней умерла женщина.
            Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
            При воскресении, когда люди воскреснут из мёртвых, кому она будет женой? Ведь она была женой семерых".
            І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
            Иисус сказал им: "Не это ли приводит в заблуждение вас, не знающих ни Писаний, ни силы Божьей?
            Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
            Ибо, когда люди воскреснут из мёртвых, они не будут ни жениться, ни замуж выходить, а уподобятся ангелам на небесах.
            Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
            Что же касается воскресения из мёртвых, то разве не читали вы в книге Моисея о пылающем кусте и о том, как Бог сказал Моисею: "Я — Бог Авраама, Бог Исаака, Бог Иакова".
            Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
            Он Бог не мёртвых, а Бог живых. Вы глубоко заблуждаетесь, саддукеи".
            І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
            Один из законников подошёл и, слыша, как они спорили и как хорошо Иисус отвечал им, спросил Его: "Какая заповедь важнейшая из всех?"
            Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть;
            Иисус ответил: "Вот важнейшая заповедь: "Слушай, о, Израиль! Господь Бог наш есть единый Господь,
            і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
            и ты должен возлюбить Господа Бога твоего всем сердцем твоим, всей душой твоею, всем разумом твоим и всей силой твоею".
            А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
            Вторая заповедь такая: "Возлюби ближнего своего, как самого себя". Нет никакой другой заповеди важнее этих".
            І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
            И законоучитель ответил Ему: "Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что Бог один, и нет другого, кроме Него.
            і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
            И возлюбить Его всем сердцем своим, всем разумом своим, всей силой своею, и возлюбить ближнего своего, как самого себя, означает гораздо больше, чем все приношения и жертвы".
            І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.
            Когда Иисус увидел, что тот отвечает так разумно, Он сказал: "Ты недалёк от Царства Божьего". После этого никто не решался задавать Ему вопросы.
            І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
            Когда Иисус учил народ в храме, Он сказал: "Как могут законоучители говорить, что Христос — сын Давида?
            Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."
            Давид сам, вдохновлённый Духом Святым, сказал: "Господь сказал Господу Моему: Сядь по правую руку от Меня, и Я повергну Твоих врагов к ногам Твоим".
            Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
            Давид сам называет Его Господом. Так как же Он может быть его сыном?" И множество народа внимало Ему с восторгом.
            І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
            Он говорил в Своём учении: "Берегитесь законоучителей. Они любят ходить в длинных одеждах, принимать приветствия на площадях
            та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
            и занимать самые почётные места в синагогах и на пиршествах.
            що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
            Они, пожирающие имущество вдов и подолгу молящиеся напоказ, получат тягчайшее наказание".
            І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
            Сев напротив ящика для сбора пожертвований, Иисус наблюдал, как люди клали в него деньги. И многие богачи клали много денег.
            І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
            А одна бедная вдова, придя, положила две мелкие монеты, которые едва составляли один грош.
            І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
            Тогда, призвав к себе Своих учеников, Иисус сказал им: "Истинно говорю: эта бедная вдова положила в дароносицу больше, чем все богатые жертвователи,