Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
Через два дня надлежало быть празднику Пасхи и опресноков. И искали первосвященники и книжники, как бы взять Его хитростью и убить;
Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народї.
но говорили: только не в праздник, чтобы не произошло возмущения в народе.
А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
И когда был Он в Вифании, в доме Симона прокажённого, и возлежал, — пришла женщина с алавастровым сосудом мира из нарда чистого, драгоценного и, разбив сосуд, возлила Ему на голову.
Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
Некоторые же вознегодовали и говорили между собою: к чему сия трата мира?
Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорікали їй.
Ибо можно было бы продать его более нежели за триста динариев и раздать нищим. И роптали на неё.
Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре дїло вчинила на менї.
Но Иисус сказал: оставьте её; что её смущаете? Она доброе дело сделала для Меня.
Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
Ибо нищих всегда имеете с собою и, когда захотите, можете им благотворить; а Меня не всегда имеете.
Що змогла ся, зробила: попередила намастити тїло моє на погребеннє.
Она сделала, что могла: предварила помазать тело Моё к погребению.
Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
Истинно говорю вам: где ни будет проповедано Евангелие сие, в целом мире, сказано будет, в память её, и о том, что она сделала.
А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
И пошёл Иуда Искариот, один из двенадцати, к первосвященникам, чтобы предать Его им.
Вони ж почувши, зрадїли, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.
Они же, услышав, обрадовались, и обещали дать ему сребреники. И он искал, как бы в удобное время предать Его.
І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
В первый день опресноков, когда заколали пасхального агнца, говорят Ему ученики Его: где хочешь есть пасху? мы пойдём и приготовим.
І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідїть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдїть за ним,
И посылает двух из учеников Своих и говорит им: пойдите в город; и встретится вам человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним,
і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?
и, куда он войдёт, скажите хозяину дома того: «Учитель говорит: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?»
І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.
И он покажет вам горницу большую, устланную, готовую: там приготовьте нам.
І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.
И пошли ученики Его, и пришли в город, и нашли, как сказал им; и приготовили пасху.
І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
И, когда они возлежали и ели, Иисус сказал: истинно говорю вам, один из вас, ядущий со Мною, предаст Меня.
Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Аже ж не я? і другий: Аже ж не я?
Они опечалились и стали говорить Ему, один за другим: не я ли? и другой: не я ли?
Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
Он же сказал им в ответ: один из двенадцати, обмакивающий со Мною в блюдо.
Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
Впрочем, Сын Человеческий идёт, как писано о Нём; но горе тому человеку, которым Сын Человеческий предаётся: лучше было бы тому человеку не родиться.
Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть тїло моє.
И когда они ели, Иисус, взяв хлеб, благословил, преломил, дал им и сказал: приимите, ядите; сие есть Тело Моё.
І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всї.
И, взяв чашу, благодарив, подал им: и пили из неё все.
І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
И сказал им: сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая.
Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
Истинно говорю вам: Я уже не буду пить от плода виноградного до того дня, когда буду пить новое вино в Царствии Божием.
І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівцї.
И говорит им Иисус: все вы соблазнитесь о Мне в эту ночь; ибо написано: «поражу пастыря, и рассеются овцы».
Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
По воскресении же Моём, Я предварю вас в Галилее.
Петр же рече Йому: Хоч і всї поблазнять ся, тільки не я.
Пётр сказал Ему: если и все соблазнятся, но не я.
І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогоднї, ночи сієї, перш нїж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
И говорит ему Иисус: истинно говорю тебе, что ты ныне, в эту ночь, прежде нежели дважды пропоёт петух, трижды отречёшься от Меня.
Він же ще більш говорив: Хоч би менї і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всї казали.
Но он ещё с большим усилием говорил: хотя бы мне надлежало и умереть с Тобою, не отрекусь от Тебя. То же и все говорили.
І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь.
Пришли в селение, называемое Гефсимания; и Он сказал ученикам Своим: посидите здесь, пока Я помолюсь.
І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
И взял с Собою Петра, Иакова и Иоанна; и начал ужасаться и тосковать.
і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте.
И сказал им: душа Моя скорбит смертельно; побудьте здесь и бодрствуйте.
І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
И, отойдя немного, пал на землю и молился, чтобы, если возможно, миновал Его час сей;
І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти.
и говорил: Авва Отче! всё возможно Тебе; пронеси чашу сию мимо Меня; но не чего Я хочу, а чего Ты.
І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
Возвращается и находит их спящими, и говорит Петру: Симон! ты спишь? не мог ты бодрствовать один час?
Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне.
Бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение: дух бодр, плоть же немощна.
І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
И, опять отойдя, молился, сказав то же слово.
І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
И, возвратившись, опять нашёл их спящими, ибо глаза у них отяжелели, и они не знали, что Ему отвечать.
І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Син чоловічий у руки грішникам.
И приходит в третий раз и говорит им: вы всё ещё спите и почиваете? Кончено, пришёл час: вот, предаётся Сын Человеческий в руки грешников.
Вставайте, ходїмо: ось зрадник мій наближуєть ся.
Встаньте, пойдём; вот, приблизился предающий Меня.
І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванайцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
И тотчас, как Он ещё говорил, приходит Иуда, один из двенадцати, и с ним множество народа с мечами и кольями, от первосвященников и книжников и старейшин.
Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцїлую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведїть осторожно.
Предающий же Его дал им знак, сказав: Кого я поцелую, Тот и есть, возьмите Его и ведите осторожно.
І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже: Учителю, учителю, та й поцїлував Його.
И, придя, тотчас подошёл к Нему и говорит: Равви! Равви! и поцеловал Его.
Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.
А они возложили на Него руки свои и взяли Его.
Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.
Один же из стоявших тут извлёк меч, ударил раба первосвященникова и отсёк ему ухо.
І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?
Тогда Иисус сказал им: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня.
Щодня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
Каждый день бывал Я с вами в храме и учил, и вы не брали Меня. Но да сбудутся Писания.
А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодцї (воїни);
Один юноша, завернувшись по нагому телу в покрывало, следовал за Ним; и воины схватили его.
І повели Ісуса до архиєрея; і сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
И привели Иисуса к первосвященнику; и собрались к нему все первосвященники и старейшины и книжники.
А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєрейський; і сидїв із слугами, та й грівсь коло багаття.
Пётр издали следовал за Ним, даже внутрь двора первосвященникова; и сидел со служителями, и грелся у огня.
Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
Первосвященники же и весь синедрион искали свидетельства на Иисуса, чтобы предать Его смерти; и не находили.
Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.
Ибо многие лжесвидетельствовали на Него, но свидетельства сии не были достаточны.
І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:
И некоторые, встав, лжесвидетельствовали против Него и говорили:
Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три днї иншу нерукотворну збудую.
мы слышали, как Он говорил: «Я разрушу храм сей рукотворенный, и через три дня воздвигну другой, нерукотворенный».
І ставши архиєрей посерединї, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
Тогда первосвященник стал посреди и спросил Иисуса: что Ты ничего не отвечаешь? что они против Тебя свидетельствуют?
Він же мовчав, і нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?
Но Он молчал и не отвечал ничего. Опять первосвященник спросил Его и сказал Ему: Ты ли Христос, Сын Благословенного?
Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правицї сили і йдучого на хмарах небесних.
Иисус сказал: Я; и вы узрите Сына Человеческого, сидящего одесную силы и грядущего на облаках небесных.
Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
Тогда первосвященник, разодрав одежды свои, сказал: на что ещё нам свидетелей?
Ви чули хулу: як вам здаєть ся? Вони ж усї осудили Його, що винен смерти.
Вы слышали богохульство; как вам кажется? Они же все признали Его повинным смерти.
І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
И некоторые начали плевать на Него и, закрывая Ему лицо, ударять Его и говорить Ему: прореки. И слуги били Его по ланитам.
І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дївчат архиєрейських,
Когда Пётр был на дворе внизу, пришла одна из служанок первосвященника
і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
и, увидев Петра, греющегося, и всмотревшись в него, сказала: и ты был с Иисусом Назарянином.
Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
Но он отрёкся, сказав: не знаю и не понимаю, что ты говоришь. И вышел вон на передний двор; и запел петух.
І дївчина, побачивши його знов, почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
Служанка, увидев его опять, начала говорить стоявшим тут: этот из них.
Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справдї з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.
Он опять отрёкся. Спустя немного, стоявшие тут опять стали говорить Петру: точно ты из них; ибо ты Галилеянин, и наречие твоё сходно.
Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.
Он же начал клясться и божиться: не знаю Человека Сего, о Котором говорите.
І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
Тогда петух запел во второй раз. И вспомнил Пётр слово, сказанное ему Иисусом: «прежде нежели петух пропоёт дважды, трижды отречёшься от Меня»; и начал плакать.