Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
І Він прийшов знову до синагоги. А там був чоловік, який мав суху руку.
І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
Тож стежили за Ним, чи зцілить його в суботу, щоб Його звинуватити.
І рече до сухорукого чоловіка: Стань посерединї.
І каже чоловікові, який мав суху руку: Стань посередині.
І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
А їх запитує: У суботу годиться робити добро чи робити зло, душу спасти чи погубити? Вони ж мовчали.
І, позирнувши на них кругом гнївно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
І, глянувши на них з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: Простягни руку! Той простягнув — і його рука стала здоровою.
І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
І вийшли фарисеї, і відразу ж разом з іродіянами [1] зібрали раду проти Нього, як Його погубити.
Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
А Ісус відійшов зі Своїми учнями до моря, і багато людей пішло за Ним з Галилеї та з Юдеї,
і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
з Єрусалима та з Ідумеї, із Зайордання, з Тира й Сидона. Великий натовп, почувши, що робив Він, зібрався до Нього.
І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу, щоб не тиснулись до Него.
І сказав Своїм учням приготувати човен, щоб народ не тіснив Його;
Многих бо сцїлив, так що кидались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
бо Він оздоровив багатьох, тож ті, хто мав недуги, кидалися до Нього, аби до Нього доторкнутися.
А духи нечисті, як бачили Його, то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
І нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед Ним і кричали, вигукуючи: Ти — Син Божий!
І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотїв сам; і поприходили до Него.
Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого Сам хотів, і вони прийшли до Нього.
І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, аби були з Ним, і щоби посилати їх проповідувати,
та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанергес, що єсть: Сини громові;
а Якову Зеведеєвому та Іванові, братові Якова, дав ім’я Воанергес, тобто сини грому;
та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфеєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
і Андрія, і Филипа, і Вартоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта,
Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.
І приходить додому; і знову збирається натовп, тож не мали вони змоги навіть хліба попоїсти.
І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
Коли Його рідні почули, то вийшли, щоби забрати Його, бо говорили, що Він не в Собі.
А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
А книжники, які поприходили з Єрусалима, казали, що Він має Вельзевула [2] і що бісівським князем бісів виганяє.
І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
Покликавши їх, Він промовляв їм у притчах: Як може сатана сатану виганяти?
І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
І коли царство саме в собі поділиться, не зможе встояти те царство;
І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
і коли дім сам у собі поділиться, не зможе встояти той дім;
І коли сатана устав проти себе, й роздїлив ся, не може стояти, а конець йому.
і коли сатана повстав проти себе самого й поділився, не може він устояти, але то йому кінець.
Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
Ніхто не може пограбувати майно сильного, удершись до його дому, якщо спершу не зв’яже сильного, — і лише тоді пограбує його дім.
Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
Запевняю [3] вас, що всі гріхи й богозневага простяться людським синам, хоч скільки б вони не зневажали,
хто ж хулити ме на Духа сьвятого, не має прощення во віки, а винен вічного осуду:
а хто буде зневажати Святого Духа, той не матиме прощення довіку, а підпаде під вічний осуд.
Приходять тодї брати й мати Його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
Його мати та Його брати прийшли і, стоячи надворі, послали по Нього, щоби покликати Його.
І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
А довкола Нього сидів натовп. І переказували Йому: Ось, Твоя мати, Твої брати і Твої сестри надворі шукають Тебе.
І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
А Він у відповідь їм каже: Хто Моя мати та Мої брати?
І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
І, поглянувши довкола Себе на тих, які сиділи, каже: Ось Моя мати та Мої брати!